ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 січня 2020 року м. Київ № 640/5612/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві №Ф-905-17 У від 02.10.2018;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування в інтегрованій картці ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2017 № 2255/26-15-45-03-2365418881;
- зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві відкоригувати дані інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2017 № 2255/26-15-45-03-2365418881.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, та зазначає про протиправність вимоги Головного управління ДФС у м. Києві № Ф-905-17 У від 02.10.2018 та нарахування в інтегрованій картці ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2017 № 2255/26-15-45-03-2365418881, оскільки рішенням суду встановлено протиправність проведеної перевірки та скасовано вимогу, яка передувала прийняттю вимоги №Ф-905-17 У від 02.10.2018.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та зазначає про правомірність відображення в інтегрованій картці ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн. та складання вимоги про сплату боргу, оскільки за ОСОБА_1 за станом на 29.01.2019 обліковувався борг по єдиному соціальному внеску у сумі 390 377,08 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В період з 31.10.2017 по 06.11.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 п. 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, наказу від 25.10.2017 № 11372 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012 по 31.12.2016 за дотриманням законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві складено акт від 13.11.2017 № 2255/26-15-45-03-2365418881, яким встановлено порушення, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1, частини третьої статті 7, пункту 1 частини другої статті 6, пункту 4 статті 1, частини одинадцятої статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - занижено єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті в сумі 323 239,59 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 40 790,89 грн., за 2013 рік в сумі 60 041,48 грн., за 2014 рік в сумі 204 937,41 грн., за 2015 рік в сумі 84 701,31 грн., за 2016 рік в сумі 91 143,36 грн.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято, зокрема, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.12.2017 № Ф-0000114203, якою донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.12.2017 № 0000124203.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржила їх в адміністративному порядку.
За результатом розгляду скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 26.01.2018, відповідно до якого вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 грудня 2017 року № Ф-0000114203, якою донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та рішення про застосування штрафних санкцій від 08 грудня 2017 року № 0000124203 залишено без змін, скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Водночас, в період, в який тривав розгляд скарги у ДФС України, відповідачем складено вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 12.01.2018 № Ф-905-17 на суму 386 498, 26 грн.
Не погоджуючись з діями контролюючого органу по проведенню перевірки та прийнятими за її результатами рішеннями, позивач оскаржила їх до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №826/4286/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій (бездіяльності), визнання протиправними та скасування рішень адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25 жовтня 2017 року № 11372.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2017 року № 0000104203.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03 березня 2018 року № 0023331700.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2017 року № 0000084203.
Визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 12 січня 2018 року № Ф-905-17.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 3/26-15-13-02-26/2365418881 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Підставою для скасування рішень контролюючого органу в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва визнано ті обставини, що рішення грунтуються на акті перевірки від 13.11.2017 № 2255/26-15-45-03-2365418881, який здобуто з порушенням закону та не має юридичної значимості.
Разом з тим, як вбачається з листа Головного управління ДФС у м. Києві від 26.03.2019 № 40898/3/26-15-17-04-22, в зв'язку з тим, що за станом на 30.09.2018 за ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість з єдиного соціального внеску в розмірі 387 919,90 грн., в автоматизованому режимі сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2018 № Ф-905-17 на суму 387 919,90 грн.
В листі також зазначено, що станом на 26.03.2019 в інтегрованій картці платника податку обліковується заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 00001144203 від 08.12.2017 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000124203 від 08.12.2017 винесених на підставі акту документальної позапланової перевірки № 2255/26-15-45-03-2365418881 від 13.11.2017, які вважаються узгодженими, оскільки не оскаржувались до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року N 469).
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Пунктом 5 розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Як встановлено під час розгляду справи, недоїмка позивача виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00001144203 від 08.12.2017 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000124203 від 08.12.2017 винесених на підставі акту документальної позапланової перевірки № 2255/26-15-45-03-2365418881 від 13.11.2017.
При цьому, суд приймає до уваги позицію відповідача, що недоїмка визначена у вимозі № 00001144203 від 08.12.2017 та рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000124203 від 08.12.2017 є узгодженими з тих підстав, що вони не були оскаржені в судовому порядку.
Наведена позиція суду також підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 826/4286/18, якою відмовлено у задоволенні заяв позивача про ухвалення додаткового рішення в частині вимог про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00001144203 від 08.12.2017 та рішення № 000124203 від 08.12.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з тих підстав, що в уточненій редакції позову фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не заявлялись позовні вимоги, про які йдеться в поданих нею заявах про ухвалення додаткового судового рішення.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 у справі № 826/4286/18 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25 жовтня 2017 року № 11372. Вказаним рішенням суду встановлено, що акт перевірки № 2255/26-15-45-03-2365418881 від 13.11.2017 з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі рішення не можуть бути визнані правомірними.
При цьому, відповідно до позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15), від 20 вересня 2019 року (справа №0340/1931/18), вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Більш того, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
З урахуванням наведеного та оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00001144203 від 08.12.2017 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000124203 від 08.12.2017 та в подальшому нарахування в інтегрованій картці позивача заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складання вимоги №Ф-905-17 У від 02.10.2018, був наказ про проведення перевірки від 25.10.2017 № 11372, скасований рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 у справі № 826/4286/18 та враховуючи визнання рішенням суду протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки, суд приходить до висновку про протиправність нарахування в інтегрованій картці ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 листопада 2017 року № 2255/26-15-45-03-2365418881 та складання вимоги №Ф-905-17 У від 02.10.2018.
При цьому, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено відсутність обов'язку позивача по сплаті недоїмки за вимогою від 02.10.2018, відповідно суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головне управління ДФС у м. Києві відкоригувати дані інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 листопада 2017 року № 2255/26-15-45-03-2365418881.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № Ф-905-17 У від 02.10.2018.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нарахування в інтегрованій картці ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 листопада 2017 року № 2255/26-15-45-03-2365418881.
4. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві відкоригувати дані інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 390 377,08 грн., яка виникла на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 листопада 2017 року № 2255/26-15-45-03-2365418881.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева