ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
07.08.07 Справа № 15/342ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,
розглянувши матеріали справи за позовом
Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, м. Рубіжне Луганської області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1099 грн. 50 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Дмитрович О.В. -ст. держ. податк. інсп. юр. сект, довіреність № 1532-10-09 від 21.03.07.;
від відповідача - не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України таке фіксування судом не здійснювалося.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 та ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Тому, виходячи з суб'єктного складу сторін, компетенції державного органу позивача у справі, предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про:
- про стягнення з відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1099 грн. в доход державного бюджету України.
Заявою від 17.07.2007р. позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу та просить стягнути санкції у розмірі 899,5 грн.
Дана заява прийнята судом до провадження та відповідно предметом спору є вимога про стягнення санкції у розмірі 899,5 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує, зокрема наступним. проведеною перевіркою встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1099,5 грн.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.
Працівниками Рубіжанської ОДПІ згідно графіку перевірок та на підставі посвідчень 18.01.2007 року проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт № НОМЕР_1 від 18.01.2007 року.
Перевіркою встановлені порушення пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі вказаного акту Рубіжанською ОДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.01.2007 року № НОМЕР_2, яким відповідно до п. 1, 3, 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1099,50 грн., а саме: ;
- 26,50 гривень - непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;
- 138,00 гривень - невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО Гном-302 фіскальний номер НОМЕР_3
- 85,00 гривень - проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування цін товарів;
- 340,00 гривень - використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій;
- 340,00 гривень - порушення встановленого порядку використання книги обліку розрахункових операцій;
- 170,00 гривень - реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
- 6,00 гривень - здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримано відповідачем особисто 20.01.2007 року.
На день прийняття даного судової постанови рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалось. Визначена рішенням санкція у повному обсязі відповідачем не сплачена.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми фінансової санкції позивач звернувся з позовом до господарського суду.
Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог даного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції зокрема у таких розмірах:
1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність -у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;
6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; (Пункт 6 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III (2156-14) від 21.12.2000 -набуває чинності з 01.01.2001)
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Наявність порушення та відповідно підстав застосування встановленої відповідальності підтверджується вищевказаними актом перевірки органу податкової служби та рішенням про застосування фінансових санкцій, які не оскаржені відповідачем та є чинними на момент прийняття даного судового рішення.
Відповідач вищевказане рішення не оспорив, заявлену до стягнення суму фінансової санкції у розмірі 899,5 грн. не сплатив.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 1950 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 фінансові санкції у розмірі 899 грн. 50 коп. в доход Державного бюджету України на рахунок №НОМЕР_5, УДК у м. Рубіжне, код НОМЕР_6.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.08.2007р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко