ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
03.08.07 Справа № 10/324н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М., при секретарі Смірновій В.М., розглянувши справу № 10/324н-ад за позовом
Державної податкової інспекції у м. Лисичанську
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Лисичанськ
про визнання недійсними податкові накладні
Представники сторін:
від позивача - Чернобай С.С.-нач.юр.відділу, довіреність № 9225/10 від 18.07.07.; Радько В.Ю., ст.оперн., дов. № 9937 від 01.08.2007.
від відповідача - не прибув
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними податкові накладні:
- ПП "Буйпром" (м. Сєвєродонецьк) № 50902/к від 02.09.2005р. (ПДВ -14790,07 грн.);
- ПП "Буйпром" № 50907/к від 07.09.2005р. (ПДВ -12639,79 грн.);
- ПП "Титагран" (м. Сєвєродонецьк) № 919/к від 19.09.2005р. (ПДВ -19966,70 грн.);
- ПП "Титагран" № 929/к від 29.09.2005р. (ПДВ -27491,10 грн.);
- ПП "Оник - КМ" (м. Лисичанськ) № 512/162 від 16.12.2005р. (ПДВ -8784 грн.);
- ПП "Оник - КМ" № 512/201 від 20.12.2005р. (ПДВ -11138 грн.);
- ПП "Амброзія" (м. Лисичанськ) № 1220/1 від 20.12.2005р. (ПДВ -12555,90 грн.);
- ПП "Амброзія" № 1230/к-1 від 30.12.2005р. (ПДВ -5262,40 грн.);
- ПП "Три плюс" (м. Лисичанськ) № 51202/к від 02.12.2005р. (ПДВ -5518 грн.);
- ПП "Три плюс" № 51212/к1 від 12.12.2005р. (ПДВ -1518,80 грн.).
Відповідач відзивом на позов від 06.07.2007р. № 706 проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві та просить відмовити у його задоволені.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
20.03.2006 року фізична особа -підприємець ОСОБА_1 подав до ДПІ м.Лисичанська податкову декларацію №НОМЕР_1 за лютий 2006 року, та 20.04.2006 року податкову декларацію №НОМЕР_2 за березень 2006 року, і надав заяву про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України у розмірі 50606 грн.
У період з 05.07.2006 року по 15.08.2006 року, у відповідності до вимог п.7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на добавлену вартість", ревізорами сектору контрольно перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ м. Лисичанськ була здійснена планова виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою підприємцем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та були досліджені податкові накладні , які були виписані приватними підприємствами:
- ПП "Буйпром"(м. Северодонецьк) № 50902/к від 02.09.2005 р. ;(ПДВ -14790,07 грн.)
- ПП "Буйпром" № 50907/к від 07.09.2005 р.; (ПДВ 12639,79 грн.)
- ПП "Титагран"(м. Северодонецьк) №919/к від 19.09.2005 р. ; (ПДВ -19966,7 грн.);
- ПП "Титагран", №929/к від 29.09.2005 р. (ПДВ - 27491,1 грн.)
- ПП "Оник - КМ" (м. Лисичанськ) №512/162 від 16.12.2005 р.(ПДВ -8784 грн.)
- ПП "Оник - КМ" №512/201 від 20.12.2005 р. (ПДВ - 11138 грн.)
- ПП "Амброзія"(м. Лисичанськ) №1220/1від 20.12.2005 р. (ПДВ - 12555,9 грн.)
- ПП "Амброзія" №1230/к-1 від 30.12.2005 року(ПДВ-5262,4 грн. )
- ПП «Три плюс »(м. Лисичанськ) №51202/к від 02.12.2005 р. (ПДВ-5518 грн.)
- ПП «Три плюс »№51212/к1 від 12.12.2005 р. (ПДВ 1518,8 грн.)
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті проведення дослідження встановлено, що на зазначених документах зображення підписів посадових oci6 виконані печатною формою (кліше), яка виконана фотополімерним засобом згідно з висновком НОМЕР_3 від 03.04.2007 року експерту ЕКОР Северодонецького НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області.
Позивача вважає, що даний факт е порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки до складу податкового кредиту відповідачем віднесено податок на додану вартість в сумі 119664,56 грн. по податкових накладних, які складені з порушенням, не підписані власноручно уповноваженою особою, а оформлені факсимільним підписом.
Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п.18 вказаного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця. А в даному випадку на податкових накладних знаходиться відбиток печатної форми замість підпису.
Також заборону на використання факсиміле при заповненні податкових накладних містить лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.03.2004 р №1699, в якому вважають, що всі складені екземпляри податкової накладної повинні бути підписані власноруч особою уповноваженою платником податків здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) без використання аналогів власного відображення підпису (факсиміле).
Відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що податкова накладна не є актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на невідповідність викладених обставин дійсності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках , встановлених законом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районні у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ст. 10 цього Закону органи державної податкової служби контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до ст. 10 цього Закону органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовними заявами. Даним Законом не передбачено право податкового орган у звертатися з позовами про визнання недійсними податкових накладних.
Податкові накладні є звітними і розрахунковими документами, а не актами відповідача. Крім того, вказані податкові накладні виписані не відповідачем. Дотримання порядку заповнення податкових накладних перевіряється податковим органом в ході перевірки, і дається відповідна оцінка цим документам.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 03.08.2007. і постановив відмовити в задоволені позову.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.08.2007. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 08.08.2007.
Суддя Т.М.Мінська