ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
07.08.07 Справа № 10/325н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/325н-ад за позовом
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Сєвєродонецьк
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку
про визнання незаконним податкового повідомлення -рішення
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1-паспорт серії ЕК №НОМЕР_1 виданий Сєвєродонецьким МВ умвс України в Луганській обл., 23.09.1996.;
від відповідача - Дєдєньова І.Ю. - ст.держ.подат.інспектор, довіреність № 17494/10-028 від 06.08.07.;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання незаконним податкового повідомлення -рішення від 30.11.2006р. № НОМЕР_2 про донарахування податку на додану вартість.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.11.2006. ДПІ в м. Сєвєродонецьку (відповідачем у справі) прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р» № НОМЕР_2, яким згідно з підпунктом »б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000. № 2181-ІІІ (надалі -Закон 2181) на підставі акту перевірки № НОМЕР_3 від 28.11.2006. за порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість» ( далі за текстом Закон про ПДВ) визначено визначена фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1(позивачу у справі) сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в 617 581 грн. 50 коп., з них: основний платіж - 411721 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові санкції) в сумі 205860 грн. 50 коп.
З приводу порушень в акті перевірки зазначено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими протягом жовтня 2005 року - квітня 2006 року від ТОВ «Комерс ЛТД», який не був на цей час платником ПДВ.
Відповідно до заяви від ТОВ «Комерс ЛТД» від 29.09.2004. в зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування Старобільською МДПІ 30.09.2004. ТОВ «Комерс ЛТД» виключено з реєстру платників ПДВ, а 27.04.2006. знято з податкового обліку.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність висновків акту.
Оцінивши доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. “Про податок на додану вартість» (далі Закон) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податків, що не підтверджені податковими накладними.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому цим Законом.
Податкова накладна за змістом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто в момент відвантаження продукції у двох примірниках.
Ухвалою суду від позивача витребувані такі документи - податкові накладні, отримані від ТОВ «Комерс»протягом жовтня 2005 року квітня 2006 року, товарні накладні, отримані від ТОВ «Комерс» протягом жовтня 2005 року квітня 2006 року договір з ТОВ «Комерс», документи про оплату отриманої продукції, послуг від ТОВ «Комерс». Жодний з цих документів не наданий суду. Позивач надав пояснення, що ним втрачені ці документи.
Визначення в п. 2 ст. 71 КАС України обов'язку суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення не позбавляє обов'язку платника податку доводити ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В частині 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто дана норма не містить посилань на п. 2 ст. 71 КАС України як на підставу звільнення від доказування сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. Позивач, згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" зобов'язаний вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами. Відтак в межах даної справи позивач не надав ніяких первинних документів, на підтвердження правильності віднесення до складу податкового кредиту суми 411721 грн.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.08.2007. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись розділом VII Перехідних положень КАС України, ст.ст. 160, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 13.08.2007.
Суддя Т.М.Мінська