копія
23 грудня 2019 року Справа № 160/8246/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.
при секретарі судового засідання Масенка Г.Є
за участю:
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_21
представника відповідача Борисенка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування висновку службового розслідування, наказів (окремого пункту наказу), поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
27.08.2019 р. ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати висновок службового розслідування за фактом складання 05.05.2019 р. поліцейським полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №150192 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 ;
- визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1925 від 24.05.2019 р.;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 195 о/с від 10.06.2019 р. про звільнення ОСОБА_3 ;
- поновити ОСОБА_3 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Апостолівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Обґрунтування позову полягає в тому, що позивач вважає висновок службового розслідування від 24.05.2019 року ГУНП в Дніпропетровській області, п. 1 Наказу № 1925 від 24.05.2019 року ГУНП в Дніпропетровській області та в подальшому наказ № 195 о/с від 10.06.2019 року ГУНП в Дніпропетровській області незаконними та необґрунтованими, винесеними передчасно, без повного та всебічного і об'єктивного з'ясовування всіх обставин у справі, а тому підлягають скасуванню. Зауважує, що підставою для проведення службового розслідування відповідачем 24.05.2019 року є саме факт складання 05.05.2019 року поліцейськими полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг ГУНП в Дніпропетровській області ДПП НП України протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 150192 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 . Однак, постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської пласті від 02.08.2019 року у справі № 177/797/19, винесеної за результатами розгляду вищезгаданого протоколу, адміністративну справу стосовно нього закрито у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, на думку позивача, обставини його відмови від проходження медичного свідування на стан алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження та не підлягають доказуванню. Крім того, з відеозапису подій, які зафіксовані з нагрудних камер поліцейських, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що на ньому зафіксовано безпосередньо процедуру складання адміністративного протоколу за участі працівників патрульної служби, а самого факту керування позивачем в стані алкогольного сп'яніння не зафіксовано. Адже такого факту взагалі не існувало, що і підтверджується постановою суду, тому вважає, що висновки службового розслідування є незаконними, винесеними із порушенням вимог чинного законодавства, неповними та з одностороннім з'ясуванням всіх обставин по справі. Також, вивченням матеріалів самого службового розслідування відповідача встановлена невідповідність та протилежність наданих пояснень фігурантами службового розслідування, а саме: мною, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими, які полягають у односторонньому з'ясуванні обставин по справі, в тому числі під тиском керівництва поліції (деякі особи взагалі відмовилися надавати будь-які пояснення та це було розцінено відповідачем як нещирість та невідповідність зайнятій посаді), тобто не можуть бути визначені судом, належними та допустимими доказами, передбачені ст. 73 КАС України. На думку позивача докази, які ним надані до адміністративного позову скасовують скоєння дисциплінарного проступку та взагалі сам факт порушення дисципліни, обмежень та заборон, визначених чинним законодавством для поліцейських та відсутність у діях ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8246/19 передана до розгляду судді ОСОБА_9
Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1002 д у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_9 зі штату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/8246/19.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/8246/19 передані до розгляду судді Віхровій В.С. 26.09.2019 р.
У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21.10.2019 р. об 10:20 год.
У підготовче судове засідання 21.10.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.
Представником позивача заявлено клопотання про допит свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого вказано, що Головним управлінням жодних протиправних дій відносно позивача допущено не було, оскільки наказ ГУНП від 24.05.2019 №1925 в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ ГУНП від 10.06.2019 №195 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції за п. 6. ч. 1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції) видані в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_3 у спірних відносинах, маючи правовий статус поліцейського, з метою дотримання вимог діючого законодавства, а саме п. 2.5. Правил дорожнього руху, як водій, зобов'язаний був на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак у порушення зазначеної норми законодавства ОСОБА_3 безпідставно відмовився від відповідного огляду, чим допустив порушення вимог службової дисципліни.
Для надання додаткового часу для надання відповіді на відзив та виклик свідків у судове засідання, розгляд справи відкладено до 10:20 год. 18.11.2019 р.
12.11.2019 р. позивачем подано заперечення на відзив (відповідь на відзив), згідно яких підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, вважає, що ним подані належні докази на підтвердження неправомірності висновку службового розслідування та звільнення з посади.
15.11.2019 р. представником відповідача подано клопотання про дослідження у судовому засіданні відеозаписів подій, що відбулися 05.05.2019 р. за участю ОСОБА_3 та розміщені на оптичних носіях.
Також 15.11.2019 р. через канцелярію суду представником відповідача подані додаткові письмові пояснення по справі щодо предмету спору.
У підготовче судове засідання прибули позивач, уповноважені представники сторін та свідок ОСОБА_10
Представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
Свідок ОСОБА_10 , після складання присяги та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, надав пояснення по справі.
У судовому засіданні були досліджені письмові докази у вигляді відеофайлів на оптичних носіях.
Для ознайомлення позивачем з матеріалами справи за його клопотанням, надання додаткових пояснень по справі судове засідання відкладено до 10:00 год. 09.12.2019 р.
Ухвалою суду від 26.11.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
У підготовче судове засідання 09.12.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.
Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 23.12.2019 р. о 10:40 год.
У судове засідання 23.12.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники відповідачів.
Позивач та його представник вимоги позову підтримали, просили позовну заяву задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення учасників справи, суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 38, частин першої, другої статті 43 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
За змістом статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про Національну поліцію», проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , проходив службу в Національній поліції України на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП згідно наказу ГУНП № 92 о/с від 02.04.2018 р.
Наказом Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області № 195о/с від 10.06.2019 року ОСОБА_3 звільнено з посади відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом п. 1 Наказу № 1925 від 24.05.2019 року ГУНП в Дніпропетровській області, за результатами висновку службового розслідування від 24.05.2019 року за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,4,6,7 та 1 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НП України, пунктів 1,2 та 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівників поліції, абз. 1 та 2 п. 1 розділу II та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, що виразилось у безпідставній відмові від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, під час складання поліцейськими адміністративного матеріалу; вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та які підривають авторитет Національної поліції України; висловлюваннях та діях, що принижували честь і гідність людини; неповага до честі і гідності інших поліцейських, неналежному виконанні службових обов'язків під час охорони громадського порядку в ході проведення культового заходу поминальних днів Радониці на цвинтарі в селі Нива Трудова Апостолівського району відносно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
За результатами висновку службового розслідування за фактом складання 05.05.2019 року поліцейськими полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 150192 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 , встановлено факт складання вищевказаного протоколу та за порушення службової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Не погоджуючись зі своїм звільненням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України; Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у редакції Закону України від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII; надалі - Закон № 580-VIII); Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (у редакції Закону України від 16 травня 2013 року № 245-VII; надалі - Дисциплінарний статут); Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (надалі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону № 580-VIII, регламентовано, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Пункти 1, 4, 6, 7, 11 ч. 3. ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим ліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу стримувати їх від вчинення правопорушень.
Нормами абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II, та пункту 3 розділу IV Правил внутрішньої поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх зав України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в робочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Суд зазначає, що спеціальні юридичні і моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції, та покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, бездоганному виконанні вимог Присяги поліцейського, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики. Вимагають від кожного працівника поліції за будь-яких умов відповідати очікуванням суспільства, та усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення, оскільки їх неухильне дотримання це справа честі і обов'язку кожного працівника поліції.
Поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку.
20.07.2018 р. ОСОБА_3 склав присягу вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя та зокрема з честю нести почесне звання поліцейського.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 та в подальшому звільнення з посади слугував висновок службового розслідування від 24.05.2019 р. за фактом складання 05.05.2019 р. поліцейськими полку патрульної з місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 150192 за ч. 1 ст. КУпАП відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3
Так, Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наступне.
05.05.2019 р. до ГУНП надійшла інформація про те, що тієї ж доби поліцейськими ППП на 124 км автодороги Н-11 в районі села Широке Криворізького району Дніпропетровської області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 150192 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні майора поліції ОСОБА_3 , який тієї ж доби близько 15.30 на автодорозі в районі села Широке Криворізького району Дніпропетровської керував автомобілем «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому, майор поліції ОСОБА_3 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Як з'ясовано, 05.05.2019 р. о 15.31 год. на спецлінію «102» з телефону (098) 243-59-57 надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_8 , про те, що на автодорозі Н-11 у напрямку з міста Кривого Рогу селища Софіївки водій, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 білого кольору, створював аварійну ситуацію на дорозі та знаходився за кермом у стані алкогольного сп'яніння.
Тієї ж доби близько 16.20 год. на місце події прибув екіпаж патрульної поліції 2-Буран «401» у складі: інспектора ПП лейтенанта поліції ОСОБА_12 , поліцейського цього ж підрозділу поліції рядового поліції ОСОБА_13 , якими від ОСОБА_8 було отримано інформацію про те, що водій, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 білого кольору, створював аварійну ситуацію на дорозі, в наслідок чого ОСОБА_8 вимушений був його зупинити. Після зупинки транспортного засобу, зазначений водій почав поводити себе по відношенню до ОСОБА_8 агресивно, а за його зовнішніми ознаками: нестійка хода та запах алкоголю з порожнини роту, було зрозуміло, що він знаходився за кермом у стані алкогольного сп'яніння. Після розмови з ОСОБА_8 зазначена особа пішла в невідомому напрямку.
Через деякий час, коли поліцейські ППП ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на місці зупинки автомобіля «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 проводили за даним фактом перевірку, до них підійшов чоловік, який за своїми зовнішніми ознаками: нестійка хода та запах алкоголю з порожнини роту, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
На вимогу рядового поліції ОСОБА_13 , невідомий чоловік пред'явив службове посвідчення поліцейського замість посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Як з'ясувалося, ним виявився майор поліції ОСОБА_3 , який зізнався в тому, що в зазначений час керував автомобілем «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 . Надалі, майор поліції ОСОБА_3 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Після з'ясування всіх обставин зазначеної події, 05.05.2019 р. о 19.04 год. лейтенантом поліції ОСОБА_12 у відношенні майора поліції ОСОБА_3 , за фактом відмови останнього на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 150192 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окремо слід зазначити, що тієї ж доби, на виконання вимог службової телеграми ГУНП № 2869/103/04-2019 від 03.05.2019 р. та відповідно до плану-розстановки особового складу Апостолівського ВП по забезпеченню охорони громадського порядку під час проведення культового заходу поминальних днів (Родониці), затвердженого 03.05.2019 заступником начальника Апостолівського ВП майором поліції ОСОБА_20, 05.05.2019 р. з 08.00 год. та до закінчення заходу майор поліції ОСОБА_3 повинен був нести службу спільно з поліцейським з обліку та зберігання речових доказів та озброєння Апостолівського ВП сержантом поліції ОСОБА_4 , на цвинтарі в селі Нива Трудова Алостолівського району.
Попередньо, 03.05.2019 р. керівництвом Апостолівського ВП зазначений план-розстановку від 03.05.2019 р. було доведено до відома всього особового складу цього ж підрозділу поліції та, водночас, ознайомлено всіх поліцейських, задіяних до охорони публічного порядку та безпеки, з вимогами службової телеграми ГУНП №2818/103/01-2019 від 26.04.2019 щодо недопущення надзвичайних подій серед поліцейських ГУНП у період святкування Великодня та травневих свят.
Попри викладене, майор поліції ОСОБА_3 , ігноруючи вимоги керівництва ГУНП, 05.05.2019 р. був відсутній на визначеному керівництвом Апостолівського ВП місці несення служби та, без дозволу керівництва цього ж підрозділу поліції, не забезпечив виконання покладених на нього службових завдань.
Висновок службового розслідування містить виклад обставин, отриманих під час опитування керівництва Апостолівського ВП, Нікопольського ВП ГУНП, свідків події, поліцейських, які на місце події прибули. Також вказано про перегляд відеофайлів даної події за участю позивача, які підтверджують висновки Комісії.
Аналізуючи матеріали службового розслідування Комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_3 вини своєї не визнає, під час опитування надав пояснення, які протирічать поясненням, які надані свідками та поліцейськими, а також відеоінформації та інших матеріалів службового розслідування.
Поряд з цим, факт зупинки 05.05.2019 автомобіля під керуванням майора поліції ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_17 .
Факт перебування 05.05.2019 майора поліції ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння та його відмови у встановленому порядку пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я, підтверджується особистими поясненнями останнього, а також свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та поліцейських ППП ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , що вказує на порушення майором поліції ОСОБА_3 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Окремо слід звернути увагу на той факт, що з моменту прибуття поліцейських ППП ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на місце зупинки автомобіля «Volkswagen Transporter Т4», н.з. НОМЕР_1 ними застосовувалися нагрудні камери, за допомогою яких постійно велася відеофіксація подій, що відбувалися на автодорозі Н-11 за участю майора поліції ОСОБА_3 , під час яких останній зізнався в керуванні зазначеним автомобілем у стані сп'яніння та неодноразово пропонував поліцейським ППП за отримання ними грошової винагороди вирішити питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Порушення 05.05.2019 майором поліції ОСОБА_3 правил етичної поведінки, у частині безтактовності, недоброзичливості, не дотримання норм професійної етики, зверхності та використання ненормативної лексики у відношенні поліцейських, які виконували свої службові обов'язки та громадян, шо підтверджуються поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_12 та рядового поліції ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_17 , а також отриманою відеоінформацією.
Крім того, в ході проведення цього службового розслідування з пояснень майора поліції ОСОБА_3 , сержанта поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримано відомості про те, що 05.05.2019 майор поліції ОСОБА_3, в порушення вимог службової телеграми ГУНП № 2869/103/04-2019 та плану-розстановки особового складу Апостолівського ВП по забезпеченню охорони громадського порядку під час проведення культового заходу поминальних днів (Родониці) був відсутнім на службі.
Безпідставна відсутність майора поліції ОСОБА_3 на службі підтверджується планом-розстановкою особового складу Апостолівського ВП від 03.05.2019, поясненнями майора поліції ОСОБА_20 , капітана поліції ОСОБА_6 , сержанта поліції ОСОБА_4 .
Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, можна висновку, що дільничним офіцером поліції сектору превенції Апостолівського ВП майором поліції ОСОБА_3 порушено службову дисципліну та не дотримано вимог пунктів 1, 4, 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1 та 2 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду встановлення стану алкогольного сп'яніння, під час складання поліцейськими адміністративного матеріалу; вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та які підривають авторитет Національної поліції України; висловлюваннях та діях, що принижували честь і гідність людини; неповаги до честі і гідності інших поліцейських; неналежному виконанні службових обов'язків під час охорони громадського руху в ході проведення культового заходу поминальних днів Родониці на цвинтарі в селі Нива Трудова Апостолівського району.
На підставі викладеного Комісія запропонувала: за порушення службової дисципліни, не дотримання вимог пунктів 1, 4, 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1 та 2 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, під час складання поліцейськими адміністративного матеріалу; вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та які підривають авторитет Національної поліції України; висловлюваннях та діях, що принижували честь і гідність людини; неповаги до честі і гідності інших поліцейських; не належному виконанні службових обов'язків під час охорони громадського порядку в ході проведення культового заходу поминальних днів Родониці на цвинтарі в селі Нива Трудова Апостолівського району, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору превенції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (п.2).
Отже, з викладеного слідує, що висновок службового розслідування, на підставі якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади містить обставини, що вказують про порушення поліцейським ОСОБА_3 при виконанні службових обов'язків норм етичної поведінки, дисципліни та дорожнього руху.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту, визначає поняття «службова дисципліна» як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з частиною другою цієї ж статті службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:
створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму;
забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;
дотриманням законності і статутного порядку;
повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;
вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;
забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;
умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу;
належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Визначення дисциплінарного проступку міститься у статті 2 Дисциплінарного статуту та означає невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.
За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 р. у справі №177/797/19 (провадження №3/177/271/19) про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №150192 від 05.05.2019 р., провадженням у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Відомості щодо набрання законної сили даним рішенням та/або його оскарження до матеріалів справи не долучені.
Надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу позовної заяви, про необґрунтованість оскаржуваних висновку та наказів ГУНП в Дніпропетровській області з огляду на наявність вказаного судового рішення, суд зазначає, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, є окремою підставою для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаною із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).
Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580-VIII, виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, суд звертає увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі служби в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Адміністративний суд, в силу вимог статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є виключними обставинами притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 , за які його було звільнено.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна будуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому, слід враховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд зазначає, що в силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги.
Таким чином, обставини, встановлені у судовому рішенні по справі №177/797/19, не мають в даному випадку преюдиційного значення для вирішення даної справи, тому не можуть прийматися судом як належні докази в обґрунтування вимог позову.
Під час судового розгляду справи судом були досліджені матеріали, подані сторонами докази щодо наявності в діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, які сталися 05.05.2019 р., а саме порушення вимог:
пунктів 1, 4, 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України;
пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»;
Присяги працівника поліції;
абзаців 1 та 2 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Частина 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII) визначає, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пункт 1 частини 1 статті 18 Закону №5 80-VIII вказує, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 59 Закону №580-VІІІ: визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частина 1 статті 62 Закону №580-VІІІ: поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Частиною 1 статті 64 Закону №580-УІІІ: передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки" (копія долучена до матеріалів справи).
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.
Пункт 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачає, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Таким чином, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
У судовому засіданні ОСОБА_3 надав пояснення протилежні висновку службового розслідування, вказав, що у цей день він перебував при виконанні службових обов'язків, відвідував свою сестру та членів родини, повертався додому з племінником, який керував транспортним засобом.
Судом були досліджені відеоматеріали бодікамер працівника поліції на оптичних носіях, які долучені відповідачем до справи, які містять події того дня за участю позивача.
З досліджених відеозаписів вбачається, що на відео ОСОБА_3 , маючи зовнішній вигляд, який не відповідає посаді поліцейського при виконанні службових обов'язків, спілкується з працівниками патрульної поліції з використанням нецензурної лексики, підвищує голос, не реагує на неодноразові вимоги працівників патрульної поліції. Також на відео ОСОБА_3 підтверджує керування транспортним службовим засобом та перебування у стані алкогольного сп'яніння, надав своє службове посвідчення та вимагав його відпустити, погрожував.
Під час дослідження відеоматеріалів позивач не заперечував, що особа на відео це він.
У судовому засіданні ОСОБА_3 не зміг пояснити свої неналежні стан та поведінку.
Також, матеріали справи містять письмові докази, які підтверджують те, що у цей день ОСОБА_3 мав перебувати на службі та був розподілений для забезпечення правопорядку під час поминальних днів на цвинтарі у с.Нива Трудова Апостолівського району з 8:00 год. і до закінчення заходу, а саме: службові телеграми від 26.04.2019 р., від 03.05.2019 р. на ім'я керівників ВП щодо організації належної охорони порядку під час поминальних днів; розрахунок залучених сил та засобів Нікопольського відділу поліції по забезпечення правопорядку під час поминальних днів, план-розстановка особового складу Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, затверджена т.в.о. начальника Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Холодненко Д.В. 05.05.2019 р., протоколи оперативних нарад про доведення розстановки та проведення інструктажу особового складу ВП, залучених до охорони порядку під час поминальних днів, в яких був присутній в тому числі ОСОБА_3 .
Згідно Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, ОСОБА_3 під особистий підпис був ознайомлений з інструктажем.
Також до матеріалів справи долучені докази притягнення до відповідальності посадових осіб (керівництва) ВП у зв'язку із відсутністю підлеглого ( ОСОБА_3 ) на службі згідно вказаного вище плану-розстановки.
Залучення позивача 05.05.2019 р. до охорони порядку також відображено у висновку службового розслідування.
За таких обставин, під час судового розгляду справи спростовуються доводи позивача щодо відсутності розподілу для несення служби до с.Нива Трудова Апостолівського району 05.05.2019 р.
Жодні пояснення ОСОБА_3 не підтверджують несення ним служби у визначені день та місці.
Викликані у судове засідання свідки щодо спірних питань не надали пояснень, які б підтверджували та/або спростовували доводи позивача.
Представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення, написані зі слів свідка ОСОБА_11 , який вказує, що ОСОБА_3 перебував на службі на кладовищі в с.Нива Трудова Апостолівського району, проте з урахуванням того, що свідок до судового засідання не прибув та ним не було складено присягу свідка, судом не було попередженого його про наслідки за подання неправдивих показань, з поданого документу неможливо встановити походження та дійсні викладені обставини, які у ньому вказані, суд не може вважати такі докази належними в розумінні КАС України.
Свідок ОСОБА_10 (за яким рахується транспортний засіб, яким керував позивач) надав пояснення щодо перебування у цей день на службі.
Суд звертає увагу на наявність особливих вимог до посади поліцейського під час несення служби та поза службою.
Суд звертає увагу, що вчинення подібних дій працівником поліції призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які, у відповідності до своїх службових обов'язків, повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що досліджені матеріали свідчать про відмову позивача від виконання законних вимог працівника поліції щодо проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, під час складання поліцейськими адміністративного матеріалу та вчинення дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; неналежну етичну поведінку по відношенню до інших громадян та поліцейських, які підривають авторитет Національної поліції України; висловлювання та дії, що принижували честь і гідність людини; неповагу до честі і гідності інших поліцейських та громадян; відсутність позивача на робочому місці згідно плану-розстановки сил та засобів, залучених до охорони порядку під час поминальних днів, неналежне виконання службових обов'язків під час охорони громадського порядку, що в сукупності з вимогами (обов'язками), що пред'являються до працівників поліції, зокрема захищати життя людини, на переконання суду, є достатніми фактами, які дають підстави для застосування до зазначеного працівника поліції крайнього виду дисциплінарної відповідальності, - звільнення.
Зважаючи на встановлені судом на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв'язку доказів фактичні обставини цієї справи, суд вбачає у даному випадку в діянні позивача недотримання службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, за який обрано дисциплінарне стягнення, яке є співмірним зі скоєними порушеннями.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовну.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Враховуючи перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці з 26.12.2019 р. по 11.01.2020 р. (включно), святкових та вихідних днів з 30.12.2019 р. по 01.01.2020 р. (включно), з 04.01.2020 р. по 07.01.2020 р. (включно), у відповідності до ч. 6 ст. 120 КАС України, першим робочим днем є 13.01.2020 р. У зв'язку із чим, повний текст рішення складений 13.01.2020 р., що відповідає вимогам ст.ст. 120, 243 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241-246, 250, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування висновку службового розслідування, наказів (окремого пункту наказу), поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Розподіл витрат за наслідками справи не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13 січня 2020 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 13.01.20 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун