про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 січня 2020 р. Справа № 120/58/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу і постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу і постанови.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи-підприємця становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» починаючи з 01.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн.
Таким чином, у 2020 році для фізичних осіб-підприємців ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2102,00 грн.
Позивач оскаржує до адміністративного суду наказ та постанову про накладення штрафу в розмірі 625950,00, винесені управлінням Держпраці у Вінницькій області.
Суд зазначає, що вимога про визнання протиправним наказу є позовною вимогою немайнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн., в той же час позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу є позовною вимогою майнового характеру, яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2503,80 грн. (625950*0,4% = 2503,80 грн.).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами становить 4605,80 грн. (2102,00 грн. + 2503,80 грн.=4605,80 грн.).
Водночас до позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що судовий збір сплачено позивачем не у повній мірі.
Відтак, позивачу необхідно сплатити (доплатити) суму судового збору 2684,80 грн. (4605,80 грн.-1921,00 грн. = 2684,80 грн.)
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland», № 28249/95, п. 55).
Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду («Urbanek v. Austria», № 35123/05).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 2684,80 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України,
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу і постанови залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна