Провадження № 11-кп/803/3288/19 Справа № 215/5854/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_8 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання, призначеного йому вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року, умовно-достроково, у зв'язку з фактичним відбуттям ним 1/2 строку призначеного покарання, на невідбуту частину покарання - 11 місяців 24 дні.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що за час відбування покарання в Криворізької УВП №3, ОСОБА_7 характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, має два заохочення, стягнень не має, станом на день розгляду заяви відбув більше 1/2 частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 відбуває покарання за злочини середньої тяжкості з урахуванням невідбутої частини покарання за раніше скоєний злочин. Таким чином нові злочини були скоєні засудженим в період іспитового строку. Прокурор вважає, що вказані факти потребують більш ретельного вивчення особистості засудженого та його поведінки за весь строк відбування покарання. Прокурор вказує на те, що заохочення ОСОБА_7 не можуть трактуватись як показник того, що засуджений довів своє виправлення без повного та всебічного вивчення інших даних про особу засудженого. Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_7 відповідно до матеріалів особової справи засудженого, характеризувався до 01.10.2019 посередньо, при цьому, згідно з рішенням комісії ДУ “Криворізької установи виконання покарань №3” від 13.09.2019, в умовно - достроковому звільненні ОСОБА_7 було відмовлено. Окрім цього, в матеріалах відсутні дані щодо відшкодування засудженим ОСОБА_7 за вироком в дохід держави судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, засудженого, який проти задоволення скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування до засудженого умовно-достроково звільнення від відбування покарання, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу виходячи з такого.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зі змісту наведених положень закону вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді клопотання ОСОБА_7 повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження, та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений довів своє виправлення, а тому може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 відбуває покарання у виді двох років трьох місяців позбавлення волі, призначене йому за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ст.ст. 70, 71, 72 КК України вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року.
Приймаючи рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 станом на день розгляду заяви відбув більше 1/2 частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, за період відбування покарання характеризується загалом посередньо та позитивно, про що свідчать, зокрема, характеристики від 06.03.2019, 08.05.2019, 01.07.2019, 12.09.2019, 01.10.2019 року, 24.10.2019, у взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, підтримує зв'язок з рідними, негативних характеристик та стягнень не має, має два заохочення від 05.07.2019 та 03.10.2019.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявність підстав для застосування до засудженого положень ст. 81 КК України, оскільки відомості про особу засудженого вказують на те, що його поведінка протягом строку відбування покарання зазнала позитивних змін та він довів своє виправлення.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість судового рішення, то вони свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив особу засудженого та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність його умовно-дострокового звільнення, навівши при цьому докладні мотиви свого рішення.
Ті обставини, що ОСОБА_7 характеризувався, до 01 жовтня 2019 року посередньо, раніше йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, а завдані злочином збитки він не відшкодував, на переконання колегії суддів, самі по собі слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання не можуть, як і вказувати на те, що поведінка засудженого не зазнала позитивних змін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її зміни або скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4