Провадження № 11-п/803/160/20 Справа № 183/8187/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
15 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019040350001920 від 27 жовтня 2019 року, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання щодо направлення цього кримінального провадження до Луцького міськрайонного суду Волинської області,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,-
13 січня 2020 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року, про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019040350001920 від 27 жовтня 2019 року, до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання щодо направлення цього кримінального провадження до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції посилався на те, що згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_6 та всі свідки у цьому кримінальному провадженні проживають у Волинській області, та у зв'язку із значною віддаленістю їх місця проживання від суду, який розглядає кримінальне провадження, існує необхідність передати це кримінальне провадження на розгляд до іншого суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши надані матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 34, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Цей принцип має важливе значення для належного відправлення правосуддя й прямо випливає з основних засад судочинства, передбачених ст. 125 Конституції України та засад кримінального провадження, визначених у ст. 7 КПК України.
З обвинувального акта видно, що 27 жовтня 2019 року ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України на території ТОВ “Юністрой”, яке розташоване за адресою, вул. Заводська, 20, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, що належить до територіальної юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Отже, належних підстав для прийняття рішення, визначених у ч. 1 ст. 34 КПК України, суд не вбачає і суд першої інстанції на їх існування не посилається, відповідного обгрунтування не наводить, також відсутні підстави вважати, що цей випадок є винятковим у розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України.
З урахуванням викладеного, та того, що організація судового розгляду для належного справляння правосуддя - це завдання національних судів, на чому акцентує увагу п. 176 рішення ЄСПЛ у справі “Моїсєєв проти Росії'', суд не знаходить підстав для задоволення подання та вважає за необхідне обвинувальний акт, у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12019040350001920 від 27 жовтня 2019 року, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - повернути до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 34, 405 КПК України, колегія суддів,-
Подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Обвинувальний акт, у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040350001920 від 27 жовтня 2019 року, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повернути до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3