ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
06.08.07 Справа № 15/323ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,
розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора м. Краснодон в інтересах держави в особі
Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон
про стягнення 531 грн. 73 коп.
За участю:
прокурора: Кадацький В.М.
представників сторін:
від позивача -П'ятницькій В.В., представник по довіреності;
від відповідача -ОСОБА_1.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України таке фіксування судом не здійснювалося.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 та ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Виходячи з компетенції органів державної податкової служби, визначеної Законом України «Про державну податкову службу в Україні»з урахуванням Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування»спори за позовами органів державної податкової служби про стягнення сум податкового боргу підлягають розглядові судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, виходячи з суб'єктного складу сторін, предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 31.07.2007р. оголошувалася перерва до 06.08.2007р., про що представник позивача та відповідач були повідомлені належним чином.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про:
- стягнення з відповідача заборгованості по з єдиного податку у розмірі 531 грн. 73 коп.
Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на подання ним заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши прокурора та представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.
Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та у спірний період був платником єдиного податку.
Рішенням Краснодонської міської ради встановлено ставки єдиного податку для фізичних осіб -підприємців. Розмір ставки за здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі продуктами харчування у павільйоні, що здійснював відповідач, встановлено у сумі 180 грн. на місяць.
В органі державної податкової служби -позивача у справі обліковується заборгованість відповідача з даного виду податку у розмірі 531 грн. 73 коп., що утворилася за 3-й квартал 2006р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно ч. 6 п. 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються з наступних підстав.
Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування від 16.06.2006р. відповідачем подано до податкового органу позивача 19.06.2006р. та зареєстровано за вхідним №2206, що підтверджується вказаною заявою.
Відповідно до ч. 7 п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Вказана норма є імперативною та не передбачає можливості перенесення строку подання заяви.
Так, останньою датою закінчення строку подання заяви для незастосування у третьому кварталі 2006 року єдиного податку було 15.06.2006р.
До закінчення даного строку відповідачем не подано заяву. Тому, заяву відповідача обґрунтовано було враховано позивачем лише у наступному, четвертому кварталі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач зобов'язання по оплаті єдиного податку виконував не належним чином, допустивши заборгованість, доказів сплати заявленого до стягнення боргу з податку не надав.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 1955 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, борг з єдиного податку у розмірі 531 грн. 73 коп. у доход місцевого бюджету, отримувач ВДК м. Краснодону, код 24048922, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, рахунок №34217379700028.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.08.2007р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Є.Ю.Пономаренко