14.01.2020
Справа № 642/8661/19
Провадження № 1-кс/642/83/20
14 січня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 винесене в рамках кримінального провадження № 12019220510003062 від 21.12.2019 року, за ознаками складу кримінального провадження - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна -
Як вбачається з наданого клопотання та додатків до нього, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2019 близько 13.00 невстановлена особа, знаходячись в біля залу очікування в приміщенні залізничного вокзалу Харків-Пасажирський розташованого по площі Привокзальній, 1 в м.Харкові, вільним шляхом таємно викрала сумку ОСОБА_4 з грошима в сумі 250 грн. та її особистими речами, спричинивши їй матеріальну шкоду.
13.01.2020 в період часу з 11.55 до 12.15 проведено огляд службового приміщення відділу поліції на станції Харків-Пасажирський по вул. Є.Котляра, 7, де у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено добровільно ним надані наступні предмети та документі:
мобільний телефон «Nokia Lumia 978» ІМЕІ: НОМЕР_1 ;
мобільний телефон «iPhone5» ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
мобільний телефон «Samsung 8262» ІМЕІ: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
мобільний телефон «HUAWEI Y600» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
чотири ксерокопії паспорту громадянина України серія та номер НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що в період з 24.12.2019 по 06.01.2020 незнайомий йому чоловік продавав йому чотири різних мобільних телефони та надавав ксерокопію паспорту громадянина України зі своєю фотокарткою и показував оригінал паспорту.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування, на теперішній час, виникла необхідність у арешті вказаного вище майна, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, для подальшого проведення ряду необхідних експертиз та встановлення усіх осіб, причетних до вказаного кримінального правопорушення.
В судове засідання слідчий не з'явився, заявою до суду справу просить слухати у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Особа у якого вилучені зазначені речі, ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням розглядати клопотання слідчого без його участі, проти задоволення не заперечував.
В такому випадку, згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, за результатами вказаного вище огляду, були отримані належні докази вказаної вище протиправної злочинної діяльності, які підтверджують фактичні дані встановлені під час розслідування цього провадження, інформація про що зазначена вище. Вилучене після огляду визнане речовими доказами, про що слідчими у цьому провадженні складено відповідні процесуальні документи, ще до подання клопотання слідчому судді.
Всі вказані речі і документи мають не тільки вагоме доказове значення у цьому провадженні, а і необхідні для проведення товарознавчого експертного дослідження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказане в клопотанні майно має значення для досудового розслідування та є доказом у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі.
Враховуючи викладене, є необхідність у накладенні арешту на вилучені речі у ОСОБА_5 з метою збереження речових доказів і позбавлення права при розслідуванні провадження на його відчудження, розпорядження та користування цим майном, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Накладення арешту також необхідне і з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та відчудження.
Крім цього, у ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст.ст. 170, 171 КПК України, в слідчого судді наявні достатні підстави для накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втраті або настання інших наслідків, які можуть негативно вплинути на проведення досудового розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-171 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 винесене в рамках кримінального провадження № 12019220510003062 від 21.12.2019 року, за ознаками складу кримінального провадження - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 13.01.2020 в період часу з 11.55 до 12.15 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вході огляду службового приміщення відділу поліції на станції Харків-Пасажирський по вул. Є.Котляра, 7 добровільно ним надані: мобільний телефон «Nokia Lumia 978» ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон «iPhone5» ІМЕІ: НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Samsung 8262» ІМЕІ: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; мобільний телефон «HUAWEI Y600» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; чотири ксерокопії паспорту громадянина України серія та номер НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1