Справа № 627/1070/19
15 січня 2020 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вовк Л.В
з участю секретаря - Полешко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
В жовтні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно .
В позові ОСОБА_1 вказав , що в ІНФОРМАЦІЯ_1 р . померла його баба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина , яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 . За життя в 2014 р. баба склала заповіт , згідно якого все майно заповідала в рівних частках своїм онукам позивачу по справі та відповідачу ОСОБА_2 . Вони своєчасно звернулися до нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_3 , однак постановою нотаріуса від 08.08.2019 р. , їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину , в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно .Просив визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за вище вказаною адресою в порядку спадкування .
У судове засідання позивач не з'явився , подав заяву про розгляд справи у його відсутність , позов підтримав , просить задовольнити.
Відповідач до суду не з'явилася , подала заяву в якій просить слухати справу у її відсутність , проти позову не заперечувала.
Суд, дослідивши докази по справі , вивчивши матеріали цивільної справи №627/657/18, дійшов до наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено , що згідно довідки КП « Краснокутське БТІ» від 15.02.2018 р. , житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.1993 р., посвідченого Рябоконівською сільською радою.
Про те, що будинок існує за вказаною адресою, свідчить технічний паспорт виданий КП « Краснокутським БТІ « від 13.02.2018 р.
Заповітом , посвідченим секретарем Рябоконівської сільської ради від 03.06.2014 р. зареєстрованим в реєстрі за № 314 , ОСОБА_3 заповідала порівну все своє майно на випадок смерті своїм онукам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Рябоконівською сільською радою від 25.07.2014 р., ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Рябоконево.
На час відкриття спадщини , ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 одна.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина , яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями за вище вказаною адресою .
Спадкоємцями майна по заповіту є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.
Як передбачає ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини...
У відповідності до вимог ст.ст. 1217,1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 01.07.2016 р. звернулися до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після баби ОСОБА_3 , де була заведена спадкова справа № 346/2014 р. та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.07.2016 р. , згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували по Ѕ частці кожен земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 .
Крім того, постановою державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 08.08.2019 року , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у оформленні спадкових прав померлої ОСОБА_3 відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на майно померлої , а саме житловий будинок з господарськими будівлями.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців ,який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо. Визначення додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини чинним законодавством України не передбачено.
У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням (ч.2 ст. 1268 ЦК України).
Так, не можна прийняти лише якусь частину майна, що входить до складу спадщини, а від іншої частини відмовитися взагалі чи прийняти її під якоюсь умовою. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Оскільки , позивач та відповідач є спадкоємцями в рівних частках спадкового майна ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є такою , що прийняла спадщину , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, то вона не може відмовитися від іншої частини спадкового майна , а частка ОСОБА_1 у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що ОСОБА_2 відмовляється у судовому порядку від спадщини на його користь. ОСОБА_2 як особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
За таких підстав позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково , а саме визнання за ним права власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування по заповіту. В іншій частині позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328, 1216,1217, 1220,1268, 1273 ЦК України , ст.ст. 10, 12,13,81,263-265,354 ЦПК України , суд ,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 ) право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову ОСОБА_1 -відмовити .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя Вовк Л. В.