Справа № 953/569/20
н/п 1-кс/953/547/20
"15" січня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12019220000001801 від 17.12.2019 р. про арешт майна, -
15.01.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 , 1946 р.н., шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220000001801, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.12.2019.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2019 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , після смерті власника квартири ОСОБА_4 , 1946 р.н., шляхом підробки правовстановлюючих документів, з метою її подальшого продажу добросовісному набувачеві.
Згідно витягу з Інформаційно-пошукової системи «Армор» ОСОБА_4 , 1946 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказана квартира є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Прокурор зазначає, що квартира АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження визнана речовими доказами, у зв'язку з чим виникла необхідність накласти арешт на житлове приміщення квартири, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Прокурор до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, клопотання слідчого про арешт майна, розглядається без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001801 від 17.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно наданих стороною обвинувачення документів, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , 1946 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий суддя вважає, що квартира АДРЕСА_1 , відповідає даному критерію, тобто є речовим доказом - матеріальним об'єктом, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Крім того, не застосування заборони на розпорядження та відчуження вищевказаною квартирою, може привести до подальшої передачі майна, а саме подальшого продажу, відчуження квартири.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - шляхом заборони її розпорядження та відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1