Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/910/19
№ провадження 2-а/624/1/20
іменем України
смт. Кегичівка 13 січня 2020 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі: головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прооскурні Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу у порядку письмового провадження;
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради Харківської області;
вимоги позивача: про скасування рішення про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради Харківської області від 09 серпня 2019 року, винесене згідно з протоколом №17 від 26 липня 2019 року, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1360 грн. за порушення Правил благоустрою - (забур'янення території по вул . Набережна, №24), справу про адміністративне правопорушення закрити.
Зазначає, що 11 листопада 2019 року від МРВ ДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області йому стало відомо про накладення на нього адміністративного штрафу. 15 листопада 2019 року на запит він отримав підтвердження про це із селищної ради.
Тоді дізнався, що за рішенням відповідача на нього накладено адміністративне стягнення.
Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, з огляду на таке:
Фактично, вказана територія (земельна ділянка) прилягає до магазину позивача, але йому не належить, не орендується, і за ним не закріплена. Йому невідомо, щоб стан цієї території у липні-серпні 2019 року перевірявся - у зв'язку з цим до нього ніхто не звертався, актів не складав і з ними не знайомив. Протокол про адміністративне правопорушення він не підписував, його копія йому не надавалась, повістку не отримував. За наданою відповідачем копією поштового повідомлення (його оформлено 13 серпня 2019 року), зазначає, що коли б навіть і отримав повістку, вона не могла мати юридичних наслідків, оскільки, це відбулось після винесення оскарженого рішення.
Вважає, що порядок розгляду справи не дотримано, про докази у ній йому нічого не відомо.
Звернув увагу, що оскаржене рішення не містить дати вчинення правопорушення, площі території, ступеню її забур'яненості, порушених норм Правил благоустрою, статті КУпАП. Якщо у рішенні малась на увазі ст.152 КУпАП, то розмір накладеного заходу стягнення визначено з порушенням ст.33-34 Кодексу, без вивчення і врахування особи та жодної з пом'якшуючих обставин.
Також позивач повідомив, що він був позбавлений прав знайомитися з матеріалами, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката, бути присутнім при розгляді, своєчасно оскаржити рішення.
Оскільки, дізнавшись про рішення, у період 19-26 листопада 2019 року він був на лікуванні, і не міг скористатись правом на оскарження з поважної причини, що підтверджує медичною довідкою.
Виклад позиції відповідача.
У відзиві на позов, відповідач зазначає про те, що 17 липня 2019 року інспектором з благоустрою виконавчого комітету Кегичівської селищної ради Драгущенком О.П., виявлено порушення п.п.2.10, 3.2, 3.8 Правил благоустрою Кегичівської селищної ради, а саме утримання прилеглої території в належному стані за адресою смт. Кегичівка вул. Набережна, 24, допущене ОСОБА_1 .
За наслідками перевірки було винесено припис № 38 від 17 липня 2019 року про необхідність усунення порушень не пізніше 24 липня 2019 року та негайне повідомлення селищну раду про це, також повідомлено про можливість притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний припис було направлено позивачеві засобами поштового зв'язку, який ним отримано 18 липня 2019 року, що підтверджується поштовими документами.
Таким чином, станом на 26 липня 2019 року ОСОБА_1 достеменно знав про те, що ним порушено вимоги правил благоустрою, про необхідність усунення порушень та можливе настання адміністративної відповідальності.
Припис позивачем не оскаржувався, відомості про його виконання до селищної ради не надані.
За наслідками, 26 липня 2019 року інспектором проведено перевірку виконання вимог припису та встановлено, що його проігноровано, порушення не усунено. Як наслідок, складено протокол №17 від 26 липня 2019 року, який направлено позивачеві засобами поштового зв'язку, повторно направлено 01 серпня 2019 року, про те ОСОБА_1 жодного разу не отримав повідомлення, у зв'язку з чим вони були повернуті.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було розглянуто без його участі, за наслідками винесено 09 серпня 2019 року постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку також було направлено засобами поштового зв'язку, проте позивач її знову не отримав.
Відповідач вважає, що позивачем порушені процесуальні строки звернення до суду, у зв'язку з цим позов просить залишити без розгляду.
Позивачем надана відповідь на відзив, згідно з якою вказує, що доводи відзиву належним чином не підтверджені, а саме: до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 липня 2019 року додано рекомендоване повідомлення від 30 липня 2019 року, з описом вкладення, в якому значиться про направлення іншого документа - припису від 26 липня 2019 року, підтвердження про направлення протоколу відсутнє; до повістки та рішення додані рекомендовані листи з описами вкладення, в яких відсутні найменування документів; додана до повістки поштова довідка про невручення посилання складена 15 серпня 2019 року, тобто через 6 днів після засідання комісії (09 серпня 2019 року); текст листа, доданого до рішення, не має даних та додатку про його направлення; поштові довідки про повернення усіх посилань не доводять фактів відмови від їх отримання, оскільки в них вказані «інші причини», які не є відомими.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи неявку сторін, суд виходить з наступного:
В ч.3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони не з'явилися, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів.
Процесуальні дії у справі.
Згідно ч.1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 2 грудня 2019 року строк на оскарження поновлено, справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд на 11 грудня 2019 року.
11 грудня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 13 січня 2020 року.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права, мотиви.
Згідно з рішенням адміністративної комісії від 09 серпня 2019 року, на підставі протоколу №17 від 26 липня 2019 року, за порушення Правил благоустрою - забур'янення території по АДРЕСА_2 , на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 1360 грн. Це підтверджено копією згаданого рішення (а.с.36).
При вирішенні справи, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідальність за адміністративні правопорушення та порядок накладення адміністративних стягнень встановлені КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться в межах компетенції, у точній відповідності з законом.
В ч.1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів передбачена ст. 152 КУПАП, і визначена у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року.
Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
П. 2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
За вимогами п.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також прилеглу до цих об'єктів територію. Згідно ч.1 ст. 34 Закону, з цих питань приймаються Правила благоустрою території населеного пункту. Ці Правила, як передбачено п.1,2,5,6 ч.2 цієї статті Закону, мають включати порядок здійснення благоустрою та утримання відповідних територій, вимоги до їх впорядкування та санітарного очищення, розміри меж цієї території у числовому значенні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах селищних рад.
Повноваження адміністративних комісій визначаються Положенням про адміністративні комісії Української PСР, яке затверджене Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 9 березня 1988 року № 5540, що є чинним нормативно-правовим актом (далі - Положення № 5540).
Так, інспектором з благоустрою виконавчого комітету Кегичівської селищної ради Харківської області Драгущенком О.П. 17 липня 2019 року складено припис№38 відносно ОСОБА_1 , а саме утримання прилеглої території в неналежному стані за адресою АДРЕСА_2 , шляхом покосу та прибирання даної території. Дане порушення необхідно усунути не пізніше ніж 24 липня 2019 року, про виконання повідомити та можливість у разі не виконання припису притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.25).
Вказаний припис було направлено позивачеві засобами поштового зв'язку, який ним отримано 18 липня 2019 року, що підтверджується поштовими документами (а.с.26).
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення правопорушення уповноваженою особою, не пізніше 24 годин з моменту виявлення, складається протокол у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У ст.268 КУпАП передбачені права особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно зі ст.277 2 КУпАП, повістка у справі вручається не пізніш як за 3 доби до розгляду.
За правилами ст.279 КУпАП, перед початком розгляду справи учасникам роз'яснюються їх права і обов'язки, заслуховуються їх пояснення, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова органу селищної ради, яка приймається у формі рішення, має містити опис обставин (до яких, зокрема, відносяться, дата, час і місце вчинення адміністративного правопорушення тощо), зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність. Рішення по справі про адміністративне правопорушення у сфері благоустрою, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити посилання на порушену норму відповідних правил.
Порядок розгляду справ про оскарження рішень про накладення адміністративних стягнень встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України).
В ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 75 КАС України ).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи судом встановлено, що спірне рішення винесене на підставі протоколу.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 , достеменно знаючи, що відносно нього складений припис, в якому зазначені строки та наслідки невиконання, не цікавився подальшим рухом справи, іншого матеріали справи не містять, повістки не отримував (адресовану йому поштову кореспонденцію), тобто не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому факту виявлення порушення інспектором.
Проте, відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з протоколом, надання йому його копії, роз'яснення прав та дотримання інших вимог щодо порядку розгляду справи.
Оскаржуване рішення не містить дати вчинення правопорушення, порушену норму Правил благоустрою та відповідну статтю КУпАП.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте не у спосіб, визначений законом, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, тобто при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за дане правопорушення, з тим, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, виходячи із повноважень, встановлених п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП, з урахуванням висновку про розгляд відповідачем справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача без дотримання процедури, встановленої КУпАП, виконання яких може вплинути на рішення по справі, суд приходить до висновку, що після вирішення питання про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративна справа підлягає новому розгляду.
Від сплати судового збору позивач звільнений відповідно до ст. 288 КУпАП. У зв'язку з цим, питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі ст. 34, 152 КУпАП, керуючись ст. 139, 286 КАС України,
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради Харківської області від 09 серпня 2019 року, винесене згідно з протоколом №17 від 26 липня 2019 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1360 грн. за порушення Правил благоустрою - забур'янення території по АДРЕСА_2 .
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 направити на новий розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради Харківської області.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження, проживання чи перебування:
позивач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
відповідач: адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради Харківської області, адреса: 64003, Харківська область, Кегичівський район, вул. Волошина,33.
Суддя Н.М. Куст