< Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)Справа № 375/1996/19 Провадження № 2/375/27/20
15.01.2020 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Литвина О.В.,
при секретарі - Юрченко Л.В.,
розглянувши у приміщенні суду в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 31.08.1991 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області за актовим записом № 22.
Від шлюбу малолітніх та неповнолітніх дітей не мають.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що протягом останнього часу їх сімейне життя поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних стосунків. Вони мають різні погляди на шлюб та сім"ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, не хоче розуміти сутності проблем, які виникають, не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу. Сім"я існує формально і збереження їх шлюбу суперечить їх інтересам.
Просить розірвати їх з відповідачем шлюб.
Сторони, будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з"явилися. Натомість позивач подала до суду заяву, якою свої вимоги підтримала та просить суд справу розглянути у її відсутності.
Відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та заяви про розгляд справи у його відсутності не надав.
За викладеного та зі згоди позивача і його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що узгоджується із положеннями ст. 280 ЦПК України, та за вимогами частини другої статті 247 цього Кодексу не здійснювати фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши отримані у справі письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
В судому засіданні встановлено, що 31.08.1991 сторони уклали шлюб, який зареєстрований Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 22. В даному шлюбі малолітніх та неповнолітніх дітей не мають. Сторони проживають окремо, шлюбні стосунки припинили, спільного господарства та бюджету не ведуть.
З названих підстав, суд приходить до висновку, що шлюб сторін носить формальний характер і примирення між ними не можливе.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають.
Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами спору, випливають із сімейних відносин та мають регулюватися положеннями ст. 3 та Глави 11 Сімейного кодексу України.
Так, відповідно до положень ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу і що має місце у даному випадку.
На підставі ст.112 СК України суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст..235 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Позивач виявила бажання залишити після розірвання шлюбу шлюбне прізвище.
Оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що існування шлюбних відносин між сторонами спору суперечить їх інтересам і що має істотне значення та є підставою для задоволення позову.
Окрім того, з огляду на обставини справи, що викладені в позові і які визнав відповідач, визнання ним позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому судом приймається і позов таким чином підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 768.40 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 141, 263- 265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31.08.1991 сторони уклали шлюб, який зареєстрований Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 22.
Прізвище позивача у справі, яка останнє змінила на час укладення спірного шлюбу, залишити шлюбне -" ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору 768.40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Литвин
Рішення набрало законної сили «_____»__________________20___