ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
30.07.07 Справа № 8/227н-ад.
Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі: головуючого -судді Середи А.П., членів колегії -суддів Міської Т.М. та Ворожцова А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Рубіжне Луганської області,
до Рубіжанської об»єднаної державної податкової інспекції, місто Рубіжне Луганської області,
за участю Першої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державної податкової адміністрації в Луганській області,
та Другої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, -
про скасування рішення, -
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 -приватний підприєемець, - паспорт НОМЕР_1, вид. Рубіжанським МВ УМВСУ у Луганській області 29.04.98 року ;
від відповідача - Кошаков Д.В. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №28/10 від 10.01.07 року;
від Першої третьої особи -Макарова І.В. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №55/10-221 від 27.07.07 року; Князєв В.В. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №55/10-229 від 27.07.07 року; Ткачова І.Л. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №49/10-228 від 19.07.07 року;
від Другої третьої особи -не прибув, - , -
встановила:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування рішень Рубіжанської об»єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі - ОДПІ, - відповідач) від 28.12.06 року :
№НОМЕР_1 -про застосування щодо нього штрафних санкцій у сумі 7457 грн. 00 коп.;
та №НОМЕР_2 - про застосування щодо нього штрафних санкцій у сумі 1700 грн. 00 коп.
Попереднє судове засідання по справі відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) призначене на 11.05.07 року, але за клопотанням позивача його було відкладено до 25.05.07 року.
25.05.07 року попереднє судове засідання відбулося за участю представників сторін та Першої третьої особи.
У відповідності до ст.150 КАСУ розгляд справи було відкладено з 14 до 22 червня 2007 року - з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 22.06.07 року подальший розгляд справи доручено колегії суддів цього суду у складі: головуючого -судді Середи А.П. та членів колегії -суддів Мінської Т.М. та Седляр О.О.
Ухвалою суду від 22.06.07 року до участі у справі залучено Другу третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області; тією ж ухвалою у судовому засіданні оголошено перерву у зв»язку з залученням Другої третьої особи, а також необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
Розпорядженням заступника голови - в.о. голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 30.07.07 року внесено зміни до складу колегії суддів: у зв»язку з перебуванням судді Седляр О.О. у щорічній відпустці -замість неї до складу колегії введено суддю Ворожцова А.Г.
Представники сторін та Першої третьої особи звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому судом його задоволено.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, про що також зазначив у своєму запереченні на адміністративний позов (вих. №3027-10-09 від 24.05.07 року), посилаючись на те, що в ході спірної перевірки, здійсненої фахівцями Державної податкової адміністрації у Луганській області (далі -ДПА - Перша третя особа), виявлено та належним чином задокументовано факти порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 9, та 13 ст. 3 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ст. 15-5 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв»язку з чим ОДПІ законно та обґрунтовано щодо СПД ОСОБА_1 було застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі двох рішень, які він просить скасувати.
Представник першої третьої особи (ДПА) позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 25.05.07 року), пославшись на ті ж причини, що і представник відповідача.
Друга третя особа (Рубіжанський міськвиконком) відзив на позов не надала, до судового засідання не прибула, участь у ньому свого представника не забезпечила, про причини неявки до суду не повідомила, хоча належним чином поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, - про що свідчить письмове повідомлення про вручення уповноваженій особі міськвиконкому ухвали суду про призначення справи до судового слухання 30.07.07 року та повістки.
І. Заслухавши представників сторін та Першої третьої особи, свідка ОСОБА_2, представників ДПА Князєва В.В. та Макарову І.В., які безпосередньо брали участь у здійсненні спірної перевірки, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 09.10.1996 року виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (далі -СПД ОСОБА_1, - позивач), про що до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис за НОМЕР_4 що підтверджується свідоцтвом В00 №НОМЕР_5, виданим вищевказаним виконкомом 09.10.1996 року.
16.08.2004 року виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради йому видано Дозвіл НОМЕР_6 на розміщення об»єкту торгівлі, громадського харчування, сфери послуг - у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - при цьому встановлено режим роботи магазину: з 07 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (суд вважає цей Дозвіл за належний доказ по справі та не сприймає у такій якості усі інші однойменні документи, долучені до справи).
08.10.06 року СПД ОСОБА_1 уклав з громадянкою ОСОБА_2«цивільно-правовий договір», згідно якому вона здійснює функції з продажу товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1».
17.12.1998 року тим же виконкомом ОСОБА_3зареєстрована в якості суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, про що до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис за №НОМЕР_7, що підтверджується свідоцтвом серії ВОО №НОМЕР_8 від 17.12.1998 року.
Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради НОМЕР_9 «Про надання дозволу на розміщення відділу у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»по АДРЕСА_1 приватному підприємцеві ОСОБА_2», - останній надано дозвіл на здійснення своєї підприємницької діяльності за вищевказаною адресою, - при цьому розпорядок його роботи у цьому рішенні не визначено.
Отже, - подружжя ОСОБА_1здійснює свою підприємницьку діяльність у одному і тому ж приміщенні.
28.12.04 року Рубіжанською ОДПІ їй видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії В №НОМЕР_10 -на право сплати такого податку впродовж 2005 року.
Докази наявності у неї такого права у 2006 році до справи не додано.
2. 24.10.06 року фахівцями ДПА, на підставі посвідчень на право проведення перевірки №№НОМЕР_11 від 24.10.06 року, виданих цією ж ДПА, в присутності продавця ОСОБА_2 та реалізатора ОСОБА_3, здійснено перевірку СПД ОСОБА_4 щодо додержання ним у своїй діяльності вимог чинного законодавства про застосування РРО, патентування деяких видів підприємницької діяльності, про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами у належній йому господарській одиниці -магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В ході перевірки виявлено наступні порушення:
здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (1 пляшка вина «Венеція»за ціною 10,80 грн.; 1 пляшка вина «Легенда Верони»за ціною 16,00 грн.; 2 пляшки горілки «Хортиця»ємк. 0,7 літра за ціною 19,70 грн.; 5 штук цигарок «ЛМ»по ціні 0,15 грн за 1 шт. та запальничку по ціні 0,75 грн., а всього на суму 66,95 грн.) без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО), - при цьому розрахунковий документ встановленого зразка покупцеві не видано;
не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, - сумі коштів, які значаться у поточному звіті РРО, - сума невідповідності склала: по РРО №НОМЕР_12 -590,40 грн., по РРО №НОМЕР_13 -833,00 грн., - а всього на суму 1423,40 грн. (обидва РРО зареєстровані на ім»я позивача по цій справі);
не забезпечено в КОРО зберігання фіскальних звітів за період з 05.10.06 року по 23.10.06 року;
здійснено факт реалізації тютюнових виробів поштучно (5 сигарет «ЛМ»по ціні 0,15 грн. за 1 штуку);
здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення такої торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (ліцензії були відсутні на момент перевірки, що підтверджується датою їх реєстрації в ОДПІ - 22.11.06 року).
За даним фактом фахівцями ДПА складено акт №НОМЕР_14 від 24.10.06 року, з яким того ж дня ознайомлені продавець ОСОБА_2 та реалізатор ОСОБА_3, які відмовилися від його підписання.
У своїх власноручно написаних письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтвердили факти виявлених порушень, пояснюючи їх бажанням поскоріше обслужити покупців, а уже після цього належним чином оформити операції з купівлі-продажу товарів.
ОСОБА_2, будучи допитана у судовому засіданні в якості свідка, підтвердила викладене у її письмовому поясненні.
Суми наявних у касі грошових коштів підтверджено описами готівкових коштів, які знаходилися на момент перевірки у місці здійснення розрахунків у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», складеними реалізатором ОСОБА_3 (сума -833,00 грн.) та продавцем ОСОБА_2 (сума -606,90 грн.).
У зв»язку з відмовою реалізатора ОСОБА_3 та продавця ОСОБА_2 від підписання акту перевірку фахівцями ДПА було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки (на ім»я кожної з двох осіб, які відмовилися від підписання акту).
Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що дії ДПА у цій частині відповідають вимогам підпункту 4.7 пункту 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 року №327, зареєстрованого у Мінюсті України 25.08.05 року за №925/11205 (далі -Порядок №327), згідно якому працівники органів Державної податкової служби України (далі -ДПС), у разі відмови посадових осіб суб»єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами ДПС складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менше як трьома службовими особами.
3.На підставі акту перевірки ОДПІ 02 листопада 2006 року винесено рішення №НОМЕР_15 - про застосування щодо СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7457,00 грн. та №НОМЕР_16 -про застосування щодо нього ж штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1700 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ці рішення СПД ОСОБА_1 були оскаржені до податкових органів, у тому числі -до ДПА у Луганській області.
Остання своїм рішенням від 28.12.06 року №НОМЕР_17 відхилила скаргу, у зв»язку з чим ОДПІ 28 грудня 2006 року винесла рішення №НОМЕР_1 -про застосування щодо СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7457,00 грн. та №НОМЕР_2 -про застосування щодо нього ж штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1700,00 грн.
Ця обставина стала підставою для звернення СПД ОСОБА_1 з цим позовом до суду.
ІІ. Заслухавши представників сторін та Першої третьої особи, дослідивши та оцінивши матеріали справи і додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги НЕ підлягають задоволенню з таких підстав.
1.Право Державної податкової служби України в особі ДПА у Луганській області на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного податкового та іншого законодавства передбачено статтями 9 та 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», а право ОДПІ на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення чинного законодавства передбачено пунктом 11 ст. 11 цього Закону.
2.Згідно статті 1 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - ЗУ №265/95-ВР), реєстратори розрахункових операцій (РРО) застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Частиною 1 статті 3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані:
пункт 1: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
пункт 2: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
пункт 9: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій
(за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
пункт 13: що СПД зобов»язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Доказами, наявними у справі, підтверджується факт порушення позивачем вимог пунктів 1,2, 9 та 13 ч.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР.
З огляду на викладене ОДПІ цілком правомірно застосовано щодо позивача правило ст.17 названого Закону, згідно якій за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
пункт 1: у п»ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
пункт 4 -у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у
разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або
його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Також правомірно застосовано правило статті 22 ЗУ №265/95-ВР, якою передбачено накладення фінансової санкції у п»ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, - сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня..
Факт порушення позивачем по цій справі вищенаведених норм чинного законодавства України підтверджено вищезгаданим актом перевірки; викладені у ньому обставини знайшли своє повне підтвердження у судовому засіданні.
3.Частиною 1 статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі -ЗУ №481/95-ВР) встановлено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності
ліцензій.
Статтею 15-3 названого Закону забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).
За порушення цієї вимоги абзацом 8 частини другої статті 17 ЗУ №481/95-ВР встановлена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 1 700 гривень (за порушення, вчинене вперше).
Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16).
Таким чином, дії ДПА щодо проведення перевірки, так і діє ОДПІ щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій СПД ОСОБА_1 за порушення ним вимог ст. 15-3 ЗУ №481/95-ВР також є обґрунтованими та законними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що ОДПІ, будучи суб»єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, на виконання вимог частини 2 ст. 71 КАСУ довела правомірність своїх дій та рішень, - а тому підстав для задоволення позову -немає.
Судові витрати згідно ст. 94 КАСУ покладаються на позивача.
Відповідач не надав до суду доказів наявності судових витрат, понесених ним у зв»язку з розглядом цього спору.
Позивачем при зверненні до суду сплачено державне мито у сумі 91,57 грн. (платіжне доручення №1 від 16.03.07 року), в той час, як згідно статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 21.101.93 року «Про державне мито»його сума при зверненні до суду з адміністративним позовом становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - або 3,40 грн., - тобто має місце надмірна сплата державного мита у сумі 88,17 грн. (91,57 грн. -3,40 грн.)
Згідно частині 2 ст. 89 КАСУ, судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
В ході судового розгляду цього спору таке клопотання до суду не надходило.
Крім того, позивач сплатив кошти у сумі 118,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (платіжне доручення №2 від 16.03.07 року), однак сплата таких витрат чинним КАСУ не передбачена, а тому вони підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, пунктів 1,2,9 та 13 ст. 3; п.п. 1 та 4 ст.17, ст.22 ЗУ від 06.07.95 року №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст.ст. 9,10 та 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; ст.ст.15, 15-3 та 16 ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», керуючись ст.ст. 94, 158-162 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
3.Повернути Суб»єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_18, який мешкає у АДРЕСА_2, - грошові кошти у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачені ним у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, - оскільки сплата таких витрат не передбачена чинним Кодексом адміністративного судочинства України.
Підставою для повернення коштів є копія цієї постанови, засвідчена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представника позивача у судовому засіданні 30.07.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 03.08.2007 року.
Головуючий -суддя А.П.Середа
Члени колегії - судді Т.М.Мінська
А.Г.Ворожцов