Справа № 487/7/20
Провадження № 1-кс/487/359/20
13.01.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , слідчого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12020150030000025 від 03.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України про накладення арешту , -
08.01.2020 року слідчий СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучені 06.01.2020 року під час огляду речей речі, а саме: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «X» об'ємом пам'яті 64 Gb, серійний номер НОМЕР_1 сірого кольору, який перебуває у силіконовому чохлі світлого кольору, котрі знаходяться у спеціальному експертному пакеті № ЕХР 0166425 визначивши місцем його зберігання кімнату зберігання речових доказів Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Підставою для внесення клопотання стало те, що вказані речі та документи, вилучені під час огляду речей, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.
На підставі до ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто без участі власника майна.
Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
03.01.2020 до чергової частини Заводського відділу поліції Головного управляння Національної поліції в Миколаївській області надійшла заява від мешканки АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлені особи, 02.01.2020 року в період часу з 13:30 по 15:30 розташовуючись за адресою: АДРЕСА_2 здійснили з заявницею статеві зносини без її згоди.
За вказаним фактом слідчим відділом Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, розпочато кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12020150030000025 від 03.01.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 152 КК України «Зґвалтування», тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене групою осіб.
З пояснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що остання з початку листопада 2019 року працює в шлюбному агентстві, офіс якого розташований по АДРЕСА_2 . 02.01.2020 їй на мобільний телефон зателефонував директор вищевказаного шлюбного агентства ОСОБА_6 , який запропонував прийти на роботу та забрати заробітну плати. Прийшовши о 13:30 год. цього самого дня на роботу та зайшовши в офіс вона побачила свого директора та чоловіка на ім'я ОСОБА_7 . Після незначної розмови ОСОБА_6 почав роздягати її та в подальшому на протязі близько 1-єї години він разом з ОСОБА_7 вчинювали дії сексуального характеру без її згоди.
06.01.2020 під час огляду речей, наданих ОСОБА_8 , в порядку ст. ст. 93, 100 КПК України до матеріалів кримінального провадження долучено мобільний телефон марки «Iphone» моделі «X» об'ємом пам'яті 64 Gb, серійний номер 359404082733289 сірого кольору, який перебуває у силіконовому чохлі світлого кольору. Вказаний мобільний телефон разом з чохлом поміщені до спеціального експертного пакету № ЕХР 0166425.
Вищевказане майно тимчасово вилучено у його законного власника - ОСОБА_8 , мешканця АДРЕСА_3 .
Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені в ході огляду місця події речі мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є доказами та доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого належить задовольнити .
Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 169, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12020150030000025 від 03.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України про накладення арешту - задовольнити .
Накласти арешт на тимчасово вилучені 06.01.2020 року під час огляду речей речі, а саме:
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «X» об'ємом пам'яті 64 Gb, серійний номер НОМЕР_1 сірого кольору, який перебуває у силіконовому чохлі світлого кольору, котрі знаходяться у спеціальному експертному пакеті № ЕХР 0166425, визначивши місцем його зберігання кімнату зберігання речових доказів Заводського відділу поліції Головного управління
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_9