Справа № 473/4887/19
іменем України
"15" січня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Ротар М.М., при секретарі Гавриловій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
встановив
в листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 11 березня 2018 року вона уклала з відповідачем договір позики, за яким передала позичальнику грошові кошти в сумі 500 дол. США., що еквівалентно на день підписання договору 13126 грн. 80 коп. Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 6% в місяць.
25 березня 2018 року вона уклала з відповідачем договір позики, за яким передала позичальнику грошові кошти в сумі 250 дол. США., що еквівалентно на день підписання договору 6587 грн. 25 коп. Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 6% в місяць.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, позивач просила стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 44553 грн.69 коп.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 28 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, на адресу суду надіслала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, Причину своєї неявки суду не повідомив, відзив на адресу суду не надіслав.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких причин.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 11 березня 2018 року був укладений договір позики, відповідно до умов договору позивач передала у власність грошові кошти, а відповідач прийняв у власність грошові кошти в сумі 500 дол. США, що еквівалентно на день підписання договору 13126 грн.80 коп. по курсу Національного банку України строком на шість місяців з виплатою відсотків за користування коштами у розмірі 6% в місяць. На підтвердження цих умов особисто відповідачем ОСОБА_2 була написана розписка.
Також 25 березня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов договору позивач передала у власність грошові кошти, а відповідач прийняв у власність грошові кошти в сумі 250 дол. США, що еквівалентно на день підписання договору 6587 грн. 25 коп. по курсу Національного банку України строком на шість місяців з виплатою відсотків за користування коштами у розмірі 6% в місяць. На підтвердження цих умов особисто відповідачем ОСОБА_2 була написана розписка.
Проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, оскільки не повернув грошові кошти, що були обумовлені договором. Вказана обставина підтвердилася в судовому засіданні матеріалами справи.
Згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами мали місце договірні зобов'язання, які відповідач порушив, а саме не повернув позивачу обумовлену суму, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу по договору позики обґрунтовані та на підставі ст. 526 ЦК України підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, як вбачається з розписки сума боргу визначена у доларах США.
Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Станом на 11.03.2018 року курс національної валюти відносно дол.США, відповідно до офіційного сайту Національного банку України, становить 1 дол.США - 26,2536 грн.
Станом на 25.03.2018 року курс національної валюти відносно дол.США, відповідно до офіційного сайту Національного банку України, становить 1 дол.США - 26,3490 грн.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний повернути позивачу ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 11 березня 2018 року року у розмірі 13126 грн.80 коп., за договором позики від 25 березня 2018 року у розмірі 6587 грн. 25 коп. Загальний розмір заборгованості за договором позики становить 19714 грн. 05 коп.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку.
Згідно наданого позивачем розрахунку відсотків за користування грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплатити позивачу відсотки за договорами позики в розмірі 24839 грн.64 коп. (13126,80 х 6% х 21 місяць = 16539,768 грн.) + (6587,25 х 6% х 21 місяць = 8299,935 грн.). Отже загальний розмір боргу відповідача за договорами позики становить 44553 грн. 69 коп.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та тикими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики від 11.03.2018 року та 25.03.2018 року в загальному розмірі 44553 грн. 69 коп. (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні шістдесят дев'ять копійок) та судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 .
Суддя М.М. Ротар