Справа №127/31877/19
Провадження №1-в/127/719/19
09 січня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання умовно-достроково, -
Встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання умовно-достроково.
Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та вважає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини відпали обґрунтовані підстави для подальшого тримання його в установі виконання покарань, оскільки покарання має на меті не тільки карання, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, тому просить про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, а також встановити проміжки часу для його повторення та встановити чіткі критерії, на підставі яких це має відбуватися.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав, просив умовно - достроково звільнити його від відбування покарання або замінити невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням, встановити проміжки часу для його повторення та встановити чіткі критерії, на підставі яких це має відбуватися.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 клопотання свого підзахисного підтримав, просив суд його задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 , оскільки воно не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, яке не передбачає заміну довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням або умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Умовно - дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може відбуватися лише відповідно до вимог ст.ст. 81, 82 Кримінального кодексу України. Засуджені до довічного позбавлення волі відповідно до вимог чинного законодавства, відбувши 20 років покарання, можуть звернутися до президента з проханням про помилування.
Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 , врахувавши думку захисника засудженого та прокурора, дослідивши та оцінивши матеріали справи та особової справи, суд приходить до наступного.
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.09.2012, ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до чотирнадцяти років десяти місяців позбавлення волі.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 28.11.2012 вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.09.2012 в частині призначеного покарання ОСОБА_4 скасовано. Визнано винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до довічного позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.03.2013, вирок Апеляційного суду Вінницької області від 28.11.2012 змінено. Визнано винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до довічного позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
На даний час засуджений відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 81 Кримінального кодексу України «Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання»:
До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Згідно з положеннями статті 82 Кримінального кодексу України «Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким»:
Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 цього Кодексу.
Пунктами 2, 3 частини 1статті 537 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Суд зазначає, що Кримінальний кодекс України визначає два види покарання у виді позбавлення волі: позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.
Можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким передбачені статтями 81, 82 Кримінального кодексу України відповідно та можуть застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким до засуджених до довічного позбавлення волі законодавством України у сфері кримінальної юстиції не передбачені.
Проте, законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування.
Частиною першою статті 87 Кримінального кодексу України встановлено право здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи.
Згідно з частиною другою статті 87 Кримінального кодексу України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
Суд вважає за потрібне роз'яснити засудженому, що відповідно до пунктів 2-5, 9 Положення «Про порядок здійснення помилування», затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015, помилування засуджених здійснюється у виді: заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років; повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань. Право клопотати про помилування має в тому числі особа, яка засуджена судом України і відбуває покарання в Україні. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання. Особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин. Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини; думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб'єктів про доцільність помилування.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практиці Європейського суду з прав людини.
Такою можливістю вправі скористатися і ОСОБА_4 .
Крім того, суд зазначає, що у справі «Ласло Магьяр проти Угорщини» від 20 травня 2014 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні висловив позицію, що засуджені до довічного позбавлення волі повинні не тільки мати можливість дострокового звільнення, але й знати, що потрібно їм зробити, щоб стосовно них було розглянуто питання про таке звільнення. Для належного виконання цього рішення держава - відповідач повинна провести реформи переважно законодавчі, механізму перегляду покарання у виді довічного ув'язнення. Цей механізм повинен гарантувати оцінку в кожному конкретному випадку того, чи є утримання під вартою виправданим на обґрунтованих пенологічних підставах, і надати довічникам можливість передбачити, з певним ступенем точності, що вони повинні робити, щоб стосовно них було розглянуто питання звільнення і за яких умов.
З даного рішення слідує, що на виконання рішень Європейського суду держава повинна внести відповідні зміни до законодавства, провести реформи механізму перегляду покарання у виді довічного ув'язнення.
Разом з тим, на даний час, до прийняття відповідного Закону, відсутні передбачені законодавством України підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому до довічного позбавлення волі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, встановлення проміжків часу для його повторення та встановлення чітких критеріїв, на підставі яких це має відбуватися, слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, ст.ст. 81, 82 КК України, суд -
Ухвалив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання умовно-достроково - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: