Справа № 127/315/20
Провадження № 1-кп/127/37/20
15.01.2020 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12019020010002177 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернівка Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 05.10.2019 близько 17 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись із перевищенням допустимої швидкості в правій смузі руху по вул. Гніванське шосе у м. Вінниці, зі сторони вул. Сонячної в напрямку вул. Пирогова, в районі електроопори №8, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу не переконався, у відсутності пішоходів, оскільки перед передньою частиною легкового автомобіля «Skoda Octavia», який рухався в лівій смузі попутного напрямку та зменшив швидкість перед розміткою нерегульованого пішохідного переходу, зліва-направо проїзну частину перетинала пішохід ОСОБА_6 , внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на неї.
Внаслідок даної події ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1300 від 20.11.2019 отримала наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку; закрита травма грудної клітки; закрита травма живота; закритий уламковий надвиростковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням; закритий уламковий надвиростковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням; закритий уламковий перелом голівки та шийки правої плечової кістки зі зміщенням; садно в ділянці лоба, рвані рани лівого передпліччя, множинні садна та гематоми нижніх кінцівок; травматичний шок 1 ступеня. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 818 від 12.12.2019, в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. п. 18.1, 18.4, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п.18.1 або 18.4 Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зав'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
За вищевикладених обставин водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п.18.1, 18.4, 12.4 Правил дорожнього руху України, де зазначено:
- п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
- п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході»;
- п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Також зазначив, що 05.10.2019 близько 17 години 20 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», рухаючись по вул. Гніванське шосе у м. Вінниці, зі сторони вул. Сонячної в напрямку вул. Пирогова, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу не переконався, що перед передньою частиною легкового автомобіля «Skoda Octavia», який рухався в лівій смузі попутного напрямку та зменшив швидкість перед розміткою нерегульованого пішохідного переходу, зліва-направо проїзну частину перетинала пішохід ОСОБА_6 , внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на неї. Обвинувачений просив суд суворо його не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що має на утриманні малолітню дитину, а також його робота безпосередньо залежить від керування транспортним засобом та позбавлення його права керування позбавить його можливості працювати та значно погіршить становище його та його сім'ї.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Матеріальна шкода їй частково відшкодована. При визначенні міри покарання просила покарати не суворо.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.
З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
На підставі допиту обвинуваченого, дослідження висновку судово-медичної експертизи № 1300 від 20.11.2019 року, висновку судової автотехнічної експертизи № 818 від 12.12.2019, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Крім того, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_4 згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 3374 від 15.11.2019 року на диспансерному наркологічному обліку не перебуває.
Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 20/5866 від 20.11.2019 року за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 17.11.2019 року ОСОБА_4 на обліку не перебуває та не перебував.
Відповідно до довідки КНП «Бершадської ОЛІЛ» від 13.12.2019 ОСОБА_4 , 1985 року народження, за останні 5 років за психіатричною допомогою не звертався.
Згідно довідки КНП «Бершадської ОЛІЛ» від 13.12.2019 ОСОБА_4 , 1985 року народження, за останні 5 років за наркологічною допомогою не звертався.
Висновком експерта № 2690 КП ВОНД «Соціотерапія» від 05.10.2019 року, встановлено, що громадянин ОСОБА_4 був оглянутий лікарем 05.10.2019 року о 20 год. 10 хв., ознак сп'яніння не виявлено - тверезий.
Також судом враховано наявність на утриманні у ОСОБА_4 малолітньої дитини, а саме: доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень статті 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого та часткове відшкодування матеріальної шкоди у добровільному порядку.
Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Судом враховано конкретні обставини кримінального провадження, зокрема особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілій.
Відтак суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, буде необхідним і достатнім покарання у виді обмеження волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті КК України.
Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість злочину, особу винуватого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілій, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами виходячи з наступного. Судом враховано висновок судово-медичної експертизи №1300 від 20.11.2019, а саме: характер нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. А також ту обставину, що порушення Правил дорожнього руху зі сторони потерпілої не було, оскільки остання перетинала проїзну частину дороги по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, а саме грубе порушення Правил дорожнього руху обвинуваченим призвело до настання негативних наслідків.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп., оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 75, 76, 286 КК України, ст. ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.10.2019 на автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню №12019020010002177, а саме: автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: