Справа № 127/739/20
Провадження № 3/127/195/20
"14" січня 2020 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділу адмістративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, який має двох неповнолітніх дітей, громадянина України, до адміністративної відповідальності раніше притягувався,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року серії АА № 660985 вбачається, що 09.01.2020 року о 15 год. 08 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме на території Вінницького обласного наркологічного диспансеру, виражався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 09.01.2020 року приблизно о 15 год. 00 хв. в м. Вінниці його автомобіль зупинили працівники поліції та почали безпідставно обвинувачувати його в тому, що він перебувавав в стані наркотичного сп'яніння. Він добровільно погодився пройти медичний огляд на стан сп'яніння та з працівниками поліції поїхав до Вінницького обласного наркологічного диспансеру. Він та працівники поліції перебували на території Вінницького обласного наркологічного диспансеру, він не був затриманий та ходив по території. Працівники поліції безпідставно звинуватили його в тому, що він має намір покинути територію диспансеру, після чого заломали йому руки, кинули на землю та закували в кайданки. Оскільки такі дії працівників поліції були неправомірними він, можливо, і висловлювався нецензурною лайкою. Він не висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадян, громадський порядок і спокій громадян не порушував. Після проходження медичного огляду на стан сп'яніння було встановлено, що він тверезий. Жодних правопорушень він не вчиняв, пояснення працівниками поліції у нього не відбиралися. Натомість, працівниками поліції до нього були застосовані спецзасоби та складено щодо нього протоколи про затримання та про адміністративне правопорушення. Просить провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 09.01.2020 року о 15 год. 08 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме на території Вінницького обласного наркологічного диспансеру, виражався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вини у вчиненні дрібного хуліганства він не визнав та пояснив, що. 09.01.2020 року приблизно о 15 год. 00 хв. в м. Вінниці його автомобіль зупинили працівники поліції та почали безпідставно обвинувачувати його в тому, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Він добровільно погодився пройти медичний огляд на стан сп'яніння та з працівниками поліції поїхав до Вінницького обласного наркологічного диспансеру. Він та працівники поліції перебували на території Вінницького обласного наркологічного диспансеру, він не був затриманий та ходив по території. Працівники поліції безпідставно звинуватили його в тому, що він має намір покинути територію диспансеру, після чого заломали йому руки, кинули на землю та закували в кайданки. Оскільки такі дії працівників поліції були неправомірними він, можливо, і висловлювався нецензурною лайкою. Він не висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадян, громадський порядок і спокій громадян не порушував. Після проходження медичного огляду на стан сп'яніння було встановлено, що він тверезий.
З досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема, рапортів працівників поліції від 09.01.2020 року, пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, не вбачається підстав для висновку про вчинення особою саме дрібного хуліганства.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадян, громадський порядок і спокій громадян не порушував, не вчиняв образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, не мав умислу на порушення громадського порядку і не прагнув цього. Мотиву задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей також не мав.
Натомість в судовому засіданні встановлено, що дана ситуація склалася під час виконання працівниками поліції посадових обов'язків, а саме, під час затримання особи, а тому дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення як дрібне хуліганство.
Крім того, як вбачається із наданого ОСОБА_1 в судовому засіданні висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2020 року, у ОСОБА_1 ознак сп'яніння виявлено не було.
Під час судового розгляду справи особа, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 факти, викладені в протоколі заперечив, пояснив, що правопорушення не вчиняв.
Суду не надано жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 саме адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, пояснень потерпілих, свідків, інших документів та матеріалів, що містять інформацію про правопорушення.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано місце вчинення правопорушення, до протоколу не додано будь-яких доказів, які характеризують особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто відсутні відомості, необхідні для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя