Справа № 152/1146/19
15 січня 2020 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020360000202 від 18 липня 2019 року,
за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , без освіти, неодруженого, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, не судимого -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
сторони кримінального
провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_4 ,
сторона захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
інші учасники кримінального
провадження:
потерпіла - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 11.07.2019 в період часу з 11 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, зайшовши на неогороджену територію подвір'я домогосподарства, яке належить ОСОБА_5 , що розташоване по АДРЕСА_2 , помітив 7 скляних банок, ємкістю 3 літри кожна, з консервованими огірками домашнього приготування, які знаходилися на бетонній площадці біля вхідних дверей будинку. Після цього, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав 7 скляних банок, ємкістю 3 літри кожна, з консервованими огірками домашнього приготування, вартістю згідно висновку експерта №5305/19-21 від 05.08.2019 - 73,85 грн. кожна.
Після вчиненого, ОСОБА_3 залишив місце злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 516,95 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Зазначене кримінальне провадження надійшло до суду із угодою про примирення від 13 вересня 2019 року, укладеною між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Також вказаною угодою сторонами кримінального провадження, з урахуванням пом'якшуючих обставин, а саме: щире каяття, відсутністю обтяжуючих обставин, узгоджено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України - громадські роботи строком на 80 годин.
Зазначеною угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Потерпіла та обвинувачений у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про примирення. Обвинувачений, окрім того, просив призначити узгоджену в угоді йому міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Розглядаючи у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить із наступного.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення.
Судом роз'яснено обвинуваченому, потерпілій та прокурору наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також положення ст.ст. 474, 476 КПК України.
У цьому випадку судом перевірено відповідність угоди вимогам закону та фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Кримінальним правопорушенням потерпілій завдано матеріальної шкоди на суму 516 грн. 95 коп., яка не відшкодована.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати в справі на проведення судово-товарознавчої експертизи становлять 314 грн.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжних заходів немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 371, 374, 468, 475, 532 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 13 вересня 2019 року, укладену між потерпілому ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин.
Речовий доказ: 7 банок ємкістю 3 літра кожна із консервацією - залишити у власності ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати в сумі 314 грн за залучення експерта у кримінальному провадженні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених у ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз?яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз?яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області ОСОБА_1