Постанова від 08.08.2007 по справі А38/116-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

26.06.07р.

Справа № А38/116-07

За позовом Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Днфіпропетровській області, смт.Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, смт.Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області

про стягнення 3329,00 грн.

Суддя Бишевська Н. А.

Секретар судового засідання Бикова А.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: представник Васильченко О.М. дор. №24/9/10 від 09.01.07р.

Від відповідача: ОСОБА_1. паспорт НОМЕР_1 виданий Петропавлівським РВУМВС 13.03.01р., підприємець

СУТЬ СПОРУ:

Петропавловська міжрайонна державна податкова інспекція у Дніпропетровській області, звернулась до суду з позовною заявою про стягнення 3329,00 грн. з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем в своїй господарській діяльності норм Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та несплатою на даний час суми заборгованості перед бюджетом.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи що під час проведення перевірки податковим органом здійснено безпідставний висновок про сплив дії дозвільного документу, на основі якого відповідач здійснює підприємницьку діяльність, а тому заборгованість нарахована у вигляді фінансових санкцій у відповідача відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований Петропавлівською районною державною адміністрацією 16.10.2000р. як платник податків та зборів.

06.04.06р. податковим органом при проведенні перевірки встановлено:

- порушення п.п. 1, 6, 8, 10, 11, 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (Закон про РРО): не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований РРО (на суму 176,35 грн.); не видання розрахункового документу на суму покупки; не зберігання використаних книг ОРО протягом 3- х років; відсутність цінників на товарах; не зберігання та не роздрукування контрольних стрічок протягом 3х років; проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування; незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО (на суму 23,65 грн.)

- факт реалізації алкогольних виробів у Відповідача за відсутності ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, про що складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №НОМЕР_3. За результатами виявлених порушень Петропавлівською МДПІ, винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0000262306/0 від 17.04.06р., яким ПП Коломоєць, згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№481/95-ВР (надалі -Закон №481), донараховано суму фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій №0000252306/0, яким позивачу нараховано суму в розмірі 1629,00 грн. за порушення законодавства про РРО

За результатами процедури адміністративного оскарження рішення про застосування фінансових санкцій №0000262306/0 від 17.04.06р. та рішення про застосування фінансових санкцій №0000252306/0, скарги СПД ОСОБА_1. залишенні без задоволення та податковим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0000262306/2 від 12.07.06р. та №0000262306/3 від 28.08.06р.

Суд задовольняє адміністративний позов, виходячи з наступного.

Щодо правомірності проведення перевірки.

Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (надалі -Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

Ч.1 ст.15 Закону про РРО встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Ч.1 ст.16 Закону №481 встановлює, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Ст.16 Закону про РРО передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, поняття позапланової виїзної перевірки, визначеної ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону про РРО та закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того до матеріалів справи залучені копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений Начальником Петропавлівської МДПІ, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на квітень 2007р.

У відповідності до вищезазначеного, податкові органи мали право проводити перевірку позивача, згідно з затвердженим керівництвом податкових органів планом графіком проведення перевірок.

Щодо факту обґрунтованості стягуваної суми .

При проведенні перевірки встановлено факт реалізації алкогольних виробів у Відповідача за відсутності ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі.

Згідно листа регіонального департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Дніпропетровській області ПП ОСОБА_1. видана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоямиНОМЕР_4 строком дії з 06.04.05р. до 06.04.06р., що підтверджується залученою до матеріалів справи ліцензією№НОМЕР_5.

Однак, суд не погоджується з відповідачем щодо дійсності самої ліцензії, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.22 ст.1 Закону №481, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Згідно ст.15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до обставин справи, Суд зазначає, що оскільки строк дії ліцензії встановлюється з 06.04.05р. терміном на один рік (365 календарних днів включаючи день видачі ліцензії), то строк дії ліцензії спливає 06.04.06р., дія ліцензії триває до 06.04.06р. не включаючи 06.04.06р. Останнім днем строку, в якому дія ліцензії є дійсною вважається 05.04.06р.

Відповідно до ст.17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Оскільки відповідач не заперечує факту здійснення торгівлі алкогольними напоями станом на день проведення перевірки та з огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Факт обґрунтованості суми за порушення позивачем Закону про РРО підтверджується наданим до справи розрахунком штрафних санкцій та нормами, зазначеними розділом V Закону.

Суд зазначає, що в даній частині, оскільки відповідач ані в матеріалах справи ані в судовому засіданні не заперечує факт наявності чи відсутності порушень, а основними аргументами, викладеними в запереченнях та в судовому засіданні є порушення податковим органом порядку проведення та оформлення перевірок, з огляду на докази, надані позивачем, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення 1629,00 грн. обґрунтованими.

Статтями 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок їх сплачувати у встановлені законами терміни. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів)

Платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафна санкції (п.1.1 Закону).

Згідно ч.4 ст.17 Закону №481, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Окрім іншого, Суд зазначає, що на даний час рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій відповідачем до суду не оскаржені.

Відповідач до цього часу суму податкової заборгованості в розмірі 1700,00 грн. та 1629,00 грн. не сплатив.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,(АДРЕСА_1 код НОМЕР_2)

на користь державного бюджету (р/р №31117104600235, МФО 805012, код платежу 23030100, УДКУ у Дніпропетровській області) суму в розмірі 1629,00 грн.

на користь державного бюджету (р/р №31115106600235, МФО 805012, код платежу 23030300, УДКУ у Дніпропетровській області) суму в розмірі 1700,00 грн.

Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А.Бишевська

Постанова підписана в повному обсязі 02.08.07р.

Попередній документ
869018
Наступний документ
869020
Інформація про рішення:
№ рішення: 869019
№ справи: А38/116-07
Дата рішення: 08.08.2007
Дата публікації: 29.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір