ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в ухваленні додаткового рішення
14 січня 2020 року м. Київ № 826/17807/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши подану в порядку ст. 252 КАС України заяву позивача у справі
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
проскасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 , адрес для листування: АДРЕСА_1) задоволено повністю.
Так, суд вирішив:
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ Генерального прокурора України № 2502-ц від 23 жовтня 2014 року про звільнення державного радника юстиції ОСОБА_1 з посади начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України (код ЄДР 00034051) з 24 жовтня 2014 року;
- стягнути з Генеральної прокуратури України (код ЄДР 00034051) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 006 505,40 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України з 24.10.2014 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Позивачу видані виконавчі листи.
Ухвалою від 23.12.2019 позивачу повернута заява від 20.12.2019, подана в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою від 26.12.2019 позивачу повернута без розгляду заява від 24.12.2019 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, подана на підставі ст. 236 Кодексу законів про працю України.
Між тим, 27.12.2019 канцелярією суду зареєстрована заява позивача, подана в порядку ст. 252 КАС України.
Позивач просить прийняти додаткове рішення.
Так, позивач зазначає, що при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід було враховувати п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Позивач зазначає, що відповідач не повідомляв про підвищення заробітної плати, що мало б враховуватись при проведених судом розрахунках. Так, з урахуванням постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 з 01.12.2015 підвищено посадові оклади і, таким чином, коефіцієнт підвищення посадового окладу є 1,27, а середньоденна заробітна плата становить 1054,67 грн. (830,45*1,27). Крім того, підвищення відбулось відповідно до постанови КМ України № 657 від 30.08.2017. Коефіцієнт підвищення склав 2,25, а відтак, як зазначає позивач, середньоденна заробітна плата склала 2373,01 грн. (1054,67*2,25). Відтак, позивач наводить власний розрахунок з 01.12.2015 та з 06.09.2017.
Враховуючи наведене, на думку позивача сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу має складати 1 868 953,62 грн., а не 1 006 505,40 грн., як було визначено судом у судовому рішенні.
Позивач вважає, що у даному конкретному випадку не ухвалено рішення щодо стягнення всієї суми середнього заробітку, а відтак просить стягнути з ГПУ додатково 862448,22 грн.
У зв'язку з наведеним, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У даному випадку, враховуючи обставини справи, подані матеріали, наведену позивачем аргументацію заяви та обмежені строки розгляду такого роду заяв, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для розгляду вищезгаданої заяви.
Що ж стосується суті поданої заяви, суд приходить до висновку, що фактично позивач не погоджується з проведеним судом у рішенні суду розрахунком та по суті позивач просить суд першої інстанції переглянути власне рішення, яке набрало законної сили, в частині проведеного розрахунку.
Однак, на переконання суду, у даному випадку відсутні обставини, визначені у ч. 1 ст. 252 КАС України, наявність яких може зумовлювати прийняття додаткового рішення суду. У тому числі, - всі позовні вимоги розглянуті та стосовно них прийнято рішення суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розрахунків, позивач мав право скористатися процедурою апеляційного оскарження.
У свою чергу, суд першої інстанції не має повноважень перегляду власного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене у сукупності суд приходить до висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення суду, оскільки відсутні визначені ст. 252 КАС України для вчинення такої процесуальної дії.
Керуючись ст. ст. 241 - 243, 248, 250, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Відмовити в ухваленні додаткового рішення суду за заявою позивача від 26.12.2019 (вх. від 27.12.2019) про додаткове стягнення з Генеральної прокуратури України 862 448,22 грн.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до п. 5 ст. 252 КАС України ухвала може бути оскаржена в порядку ст.ст. 292-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін