ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 січня 2020 року м. Київ № 640/22154/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО Страхування»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення
Суддя - Вовк П.В.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО Страхування» (далі також - ТОВ «НІКО Страхування», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд визнати недійсним (нечинним) та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 017385408 від 25 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено, у зв'язку з її належністю до категорії справ незначної складності у відповідності до вимог п. 10 ч. 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи вимог ч.ч. 1-2 статті 257 КАС України, здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність оскаржуваного рішення з огляду на невикористання ним протягом 1-го кварталу 2019 рок та півріччя 2019 року податкових пільг, що зумовлює відсутність у ТОВ «НІКО Страхування» обов'язку подавати звіт про суми податкових пільг.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваного рішення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідачем було проведену камеральну перевірку позивача за наслідком якої складено акт № 933/26-15-04-08-21/33831166 від 30 вересня 2019 року.
Згідно висновків акту камеральної перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з недотриманням граничних термінів подання податкової звітності, а саме звітів про суми податкових пільг (далі також - звіт) за І квартал 2019 року та за півріччя 2019 року.
На підставі наведених висновків, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 017385408 від 25 жовтня 2019 року, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 2 040, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до п. 30.1 статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав визначених п. 30.2 цієї статті.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі також - Порядок № 1233).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1233, суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт за формою згідно з додатком.
Пунктом 3 Порядку №1233 передбачено, що звіт про суми податкових пільг подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Таким чином, у разі, коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. При цьому, по своїй суті податкова пільга являє собою зменшення або ж повне звільнення платника податку від його сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано декларацію за 1-й квартал 2019 року та декларацію за півріччя 2019 року. Строк подання таких декларацій та правильність визначених у них сум відповідачем під сумнів на ставляться.
Згідно з пп. 140.4.2 п. 140.4 статті 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Зазначену вище різницю суб'єкти підприємницької діяльності відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України № 879 від 20 жовтня 2015 року.
При цьому, виходячи з системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у випадку якщо об'єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від'ємне значення або він дорівнює нулю, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається і звіт, відповідно, не подається.
Так, в декларації позивача за 1-й квартал 2019 року: об'єкт оподаткування, рядок 04, становить: - 269 504, 00 грн., а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів: - 119 864, 00 грн. тобто, об'єкт оподаткування податку на прибуток без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів складає від'ємне значення: - 149 640, 00 грн.; різниці, рядок 03РІ Декларації за 1-й квартал 2019 року, становлять: - 355 073, 00 грн.; різниці, згідно Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, складаються з:
- код 4.2.3 Сума нарахованого страховиком податку на дохід: - 244 398, 00 грн.;
- код 3.2.4 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів: - 119 864, 00 грн., та інші.
Таким чином, об'єкт оподаткування з податку на прибуток у першому кварталі 2019 року має від'ємне значення, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року.
Тому, втрати до бюджету не виникають, сума пільги не визначається, а тому, відповідно, звіт не подається.
В декларації позивача за півріччя 2019 року: об'єкт оподаткування, рядок 04, становить: - 549 466, 00 грн., а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів: - 119 864, 00 грн. Тобто, об'єкт оподаткування податку на прибуток без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів складає від'ємне значення: - 429 602, 00 грн.
Різниці, рядок 03РІ Декларації за півріччя 2019 року, становлять: - 651 444, 00 грн. Різниці, згідно Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, складаються з:
- код 4.2.3 Сума нарахованого страховиком податку на дохід: - 540 769, 00 грн.;
- код 3.2.4 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів: - 119 864, 00 грн., та інші.
Таким чином, об'єкт оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2019 року має від'ємне значення, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року.
Тому, втрати до бюджету не виникають, сума пільги не визначається, а тому, відповідно, звіт не подається.
Відповідно, матеріали справи не місять доказів використання позивачем податкової пільги у зазначених періодах та виникнення у нього обов'язку подавати звіти.
Враховуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення № 017385408 від 25 жовтня 2019 року є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
При цьому, оскільки відповідно до вимог п. 2 ч. 2 статті 245 КАС України суд уповноважений у разі визнання протиправним індивідуального акта приймати рішення про його скасування, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню саме у спосіб визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО Страхування» (01103, місто Київ, вулиця М. Бойчука, будинок 37, приміщення 2; код ЄДРПОУ 33831166) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 017385408 від 25 жовтня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО Страхування» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 007, 00 грн. (дві тисячі сім гривень).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк