Ухвала від 13.01.2020 по справі 640/678/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

13 січня 2020 року м. Київ № 640/678/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву відповідача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 у справі №640/678/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 18.09.2018, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 07.12.2018 №122, а саме - пунктом 18 такого Протоколу. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 18.09.2018 третьої групи інвалідності внаслідок отримання ним травми під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №640/678/19 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а вказане рішення суду від 23.09.2019 - без змін.

Між тим, 31.07.2018 до канцелярії суду від представника Міністерства оборони України надійшла заява про роз'яснення рішення суду, в якій заявник просить суд надати роз'яснення рішення суду від 23.09.2019 в частині абзацу третього резолютивної частини такого рішення. А саме, відповідач просить роз'яснити відповідно до якого Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Міністерству слід повторно вирішувати питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_2 третьої групи інвалідності внаслідок отримання ним травми під час виконання обов'язків військової служби.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що Міністерству оброни України не зрозумілий спосіб та порядок виконання рішення суду, оскільки суд не зазначив відповідно до якого саме нормативного акту, з урахуванням яких саме внесених до нього змін, має вирішуватися питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 30.03.2018, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Положеннями ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зі змісту наведеної норми ч. 1 ст. 254 КАС України випливає, що роз'яснене може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

З тексту заяви про роз'яснення рішення суду можна дійти висновку, що заявник фактично просить роз'яснити судове рішення в частині способу та порядку його виконання.

Суд зазначає, що за змістом норм ст. 254 КАС України роз'ясненим може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення існують складнощі в його виконанні, оскільки без такого роз'яснення існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що у тексті рішення суду від 23.09.2019 наявний висновок про те, що первинно інвалідність (третя група) позивачу було встановлено у вересні 2018 року, та у цьому ж році позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, а не у зв'язку із встановленням більшого відсотку втрати працездатності без встановлення інвалідності або зміни групи інвалідності на вищу.

Також в цьому рішенні суду зазначено що питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві врегулюванні Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Аналізуючи зміст положень зазначених нормативних актів у редакціях чинних до та після 1 січня 2017 року, суд дійшов висновку, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, що набрала чинності 1 січня 2017 року, не розповсюджуються на спірні правовідносини. У контексті з цим та у зв'язку із встановленням судом обставини первинного встановлення позивачу інвалідності з 18.09.2018, суд зазначив, що при прийнятті рішення (оформленого п. 18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 07.12.2018 №122) з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням останньому третьої групи інвалідності з 18.09.2018, відповідач помилково застосував положення абз. 2 ч. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абз. 2 п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Правомірність таких висновків суду була підтверджена Шостим апеляційним адміністративним судом під час перегляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 у справі №640/678/19.

Суд вважає, що зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 у справі №640/678/19 є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 254, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Міністерства оборони України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 у справі №640/678/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок

Попередній документ
86900507
Наступний документ
86900509
Інформація про рішення:
№ рішення: 86900508
№ справи: 640/678/19
Дата рішення: 13.01.2020
Дата публікації: 15.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю