справа №1.380.2019.004888
14 січня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участю: представника позивача Терлак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 09.09.2019 ВП №476024497.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, на думку позивача, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за не виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 по справі №813/6176/14, оскільки означене рішення виконано ГУ Держгеокадастру у Львівській області у повному обсязі.
Ухвалою від 27.12.2019 суд відкрив провадження в адміністративній справі.
У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовільнити.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Зважаючи на особливості розгляду справ передбачених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя ухвалив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 по справі №813/6176/14 було повністю задоволено вимоги позивачів, зокрема, суд зобов'язав Головне управління Держземагентства у Львівській області (правонаступник - ГУ Держгекадастру у Львівській області) у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0042.
Крім того суд зобов'язав Головне управління Держземагентства у Львівській області, у відповідності до ст.267 КАС України, подати до суду звіт про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року в адміністративній справі №813/6176/14 протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили 09.04.2015.
12.05.2015 Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 813/6176/14 на виконання якого старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було 20.05.2015 відкрито виконавче провадження №47602497.
Наказом №13-5798/16-18-СГ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 06.11.2018 було затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність гр. ОСОБА_1 » площею 1,7684 га (кадастровий номер 4625187200:03:002:0042) для ведення особистого селянського господарства на території Топільницької сільської ради Старосамбірського району.
Наказом №13-1549/16-19-СГ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 28.03.2019 у вищезазначений наказ було внесено зміни, зазначено кадостровий номер земельної ділянки - 4625187200:03:000:0042.
Позивачем були розглянуті вимоги відповідача, щодо виконання постанови у справі №813/6176/14 та листами від 23.01.2019, 01.04.2019, 16.05.2019 повідомлено, що її виконано у повному обсязі.
09.09.2019 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову (ВП №47602497) про накладення штрафу на ГУ Держгеокадастру у Львівській області за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення за яким боржник зобов'язаний виконати певні дії та накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00, також зобов'язано позивача виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Не погоджуючись з вказаною постановою, вважаючи її протиправною та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, ГУ Держгеокадастру звернулося до суду з цим позовом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідності до ч. 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18, ст. 26 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації, або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору та постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Приписами п.5, 7 ст. 12 Закону визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно положень ст.27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до положень ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до положень ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 25 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
При виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.
Як встановлено судом 15.07.2015 Головним управлінням Держземагенства у Львівській області було подано звіт про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 у справі №813/6176/14.
З урахуванням поданого звіту та письмових доказів на підтвердження обставин, викладених у звіті, суд дійшов висновку про виконання відповідачем рішення суду та подання звіту у строк, встановлений судом. Відповідно Львівським окружним адміністративним судом 26.12.2018 було винесено ухвалу якою затверджено вказаний звіт. Ухвала не оскаржувалася.
Суд бере до уваги, що згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто виходячи з вищенаведеного, у суду є підстави для висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області на момент винесення оскаржуваної постанови було виконано судове рішення у справі №813/6176/14.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження"; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У державного ж виконавця за наявних у нього доказів при винесенні оскаржуваної постанови, на переконання суду, не було підстав ставити під сумнів факт виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч.2 ст. 2 КАС України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 09.09.2019 ВП №47602497 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, відповідно є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сторонами, суду не наведено інших аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи, що встановлені судом обставини та не наданні відповідачем доказів на доведення факту не виконання рішення, а також не надано достатніх доказів на спростування протиправності дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 09.09.2019 ВП №476024497.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2020.
Суддя В.М. Сакалош