про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2020 року м. Київ № 320/7319/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Обухівської районної державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Обухівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дії державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та скасування реєстраційного запису про обтяження у формі арешту.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Обухівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора речових прав на нерухоме
майно в особі Обухівської районної державної нотаріальної контори;
- скасувати реєстраційний запис про обтяження у формі арешту нерухомого майна, який було внесено 07.06.2012 року 14:18:05 за № 12590001 об'єкт обтяження: земельна ділянка на території Нещерівської сільської ради, Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186200:06:011:0307 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 768,40 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.
В матеріалах справи наявна квитанція № 0.0.1489770253.1 від 11.10.2019 про сплату 768,40 грн., судового збору за подання позивачем до Київського окружного адміністративного суду даної позовної заяви.
В свою чергу, з інформаційної бази «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що квитанція № 0.0.1489770253.1 від 11.10.2019 про сплату судового збору була доказом в межах судового провадження по справі № 320/5754/19. Судом встановлено, що ухвалою суду від 16.12.2019 по справі № 320/5754/19 за позовом ОСОБА_1 до Обухівської районної державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_2 , Обухівський відділ поліції ГУ НП в Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, позовну заяву повернуто позивачеві, при цьому питання про повернення позивачеві сплаченого ним судового збору не вирішувалося.
Оскільки представлена суду в якості доказів сплати судового збору квитанція № 0.0.1489770253.1 від 11.10.2019 була доказом в межах адміністративної справи № 320/5754/19, а також враховуючи той факт, що ухвалою суду від 16.12.2019 по справі № 320/5754/19 позивачеві не було повернуто судовий збір в розмірі 768,40 грн., суд не приймає вищевказану квитанцію в якості доказів сплати судового збору за подання даного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить суд визнати протиправними дії державного реєстратора речових прав на нерухоме майно в особі Обухівської районної державної нотаріальної контори та скасувати реєстраційний запис про обтяження у формі арешту нерухомого майна, який було внесено 07.06.2012 14:18:05 за № 12590001.
До суду позивач звернувся з даним позовом 28.12.2019, тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що позивачем не конкретизовано, коли саме йому стало відомо про порушення своїх прав, не зазначено підстав, з яких він пропустив строк звернення до суду.
Також суд звертає увагу, що договором про розподіл результатів співпраці від 08.09.2015 зазначено, що Кубицький передає Гаспаряну 50% від загальної площі земельних ділянок протягом 60 календарних днів з дати припинення дії заборон (обмежень) на розпорядження земельними ділянками, отже, позивачу щонайменше у 2015 році було відомо про арешт спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
За таких обставин позивачу необхідно надати докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків шляхом надання суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., за подання даного адміністративного позову;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської районної державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Обухівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дії державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та скасування реєстраційного запису про обтяження у формі арешту - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.