ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"14" січня 2020 р. Справа № 300/2544/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.05.2018 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/24 від 06.12.2016",-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.05.2018 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/24 від 06.12.2016".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 позовну заяву залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням у ній підстав для поновлення такого строку, представлення відповідних доказів та документу про сплату судового збору в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 768,40 грн.
На виконання вказаної ухвали позивачем надіслано квитанцію від 24.12.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. та заяву про поновлення строку для подання позовної заяви. Однак, в обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом позивачем зазначені ті ж самі обставини, що в позовній заяві.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу).
Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує рішення відповідача від 31.05.2018 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/24 від 06.12.2016".
Отже, вказане рішення, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України, мало бути оскаржена до адміністративного суду до 31.11.2018.
Однак, дану позовну заяву подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду лише 20.12.2019 (дата поштового відправлення).
В обґрунтування причин поважності пропуску звернення до суду з даним позовом позивачем зазначено, що про порушення свого права, а саме про спірне рішення від 31.05.2018 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/24 від 06.12.2016" позивач дізнався із листа відповідача від 19.09.2019, який отримано 04.10.2019. Також, в заяві позивач вказує, що підпис на примірнику спірного рішення позивачу не належить.
Аналізуючи наведені позивачем обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не вбачається обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Факт отримання адвокатом позивача відповіді управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 19.09.2019 лише 04.10.2019 не може свідчити про неотримання позивачем спірного рішення, оскільки з примірника листа від 19.09.2019 вбачається, що лист містить загальну інформацію про обставини прийняття рішення від 31.05.2018, однак в додаток до даного листа примірник спірного рішення про скасування містобудівних умов відповідачем адвокату не направлявся, в той же час позивачем до матеріалів позову надано примірник такого рішення, що свідчить про обізнаність позивача з його змістом та наявність його примірника. Не заслуговують на увагу посилання позивача про невідповідність його підпису, підпису, що міститься на примірнику спірного рішення, оскільки відсутні докази такого.
Окрім того, слід зазначити, що прийняттю спірного рішення передувало проведення позапланової перевірки на підставі направлення від 11.05.2018 №23/1009/6.4/2018.
Позивач, як сторона, яка задіяна в ході даних правовідносин, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися результатами проведеної позапланової перевірки.
Якщо день, коли особа дізналася про порушення свого права встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
З врахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Варто також зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 Кодексу).
Згідно п.9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, ОСОБА_1 подано позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, а вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду на думку суду не є поважними, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.05.2018 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/24 від 06.12.2016" повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.