ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" січня 2020 р. справа № 300/2416/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу при призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України №1058-IV, врахувати показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.10.2019 призначити пенсію за віком згідно із ст. 40 Законом України №1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки (2016, 2017, 2018), що передують року звернення за призначеннями пенсії з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2007 управлінням Пенсійного фонду позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про державну службу». 01.10.2019 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Позивач вказала, що при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, всупереч ст. 40 Закону України №1058-ІV, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2016, 2017, 2018, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV. Крім цього, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01.10.2019 звернулась за призначенням пенсії вперше. На думку позивача, відповідач застосував окремі норми Закону України №1058-ІV: страховий стаж і період, за який обчислюється заробіток, обчислені, як передбачено Законом України №1058-ІV, а ч. 2 ст.40 Закону України №1058-ІV щодо показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення не враховано. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки вона звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України №1058-ІV вперше. Крім цього, зазначила, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком, як при переведенні на інший вид пенсії немає, оскільки показник середньої заробітної плати може застосовуватись лише при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України №1058-ІV, на інший вид пенсії за вказаним законом.
02.01.2019 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що на підставі заяви ОСОБА_1 у листопаді 2019 її переведено на пенсію за віком у відповідності до Закону України №1058-ІV. Вказав, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачкою 25.12.2007, тому в подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч. 3 45 Закону України №1058-ІV, в даному випадку пенсію за віком, а перепризначення пенсії чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
25.12.2007 управлінням Пенсійного фонду призначено пенсію ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про державну службу», держслужба за станом здоров'я, загальний стаж 32 роки 9 місяців 16 днів, що підтверджено заявою від 25.12.2007 та протоколом за № 16460 від 29.01.2008 (а.с. 30, 31).
01.10.2019 позивач враховуючи досягнення нею 60 річного віку, наявності страхового стажу (не менше 26 років), звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV(а.с. 18).
Листом від 28.11.2019 № 1576/Б-15відповідач повідомив позивача, що з 25.12.2007 їй призначено пенсію у відповідно до Закону України «Про державну службу», яка була обчислена у розмірі 80 % від заробітної плати державного службовця. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, проведеного з 01.10.2017 буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійної справи. З врахуванням наведеного, з 01.10.2017 позивачці обчислено пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої становив 3063,59 грн (2889,35 грн - основний розмір пенсії за віком (осучаснений заробіток 8822,44 грн (3764,40 грн - середня заробітна плата х 2,34365 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,32750 - коефіціент страхового стажу); - 174,24 грн - доплата за понаднормовий стаж (12 років)). На даний час розмір її пенсії складає 3568,22 грн. Крім того, переведення з одного виду на інший регулюється статтею 42 Закону України №1058-ІV, оскільки звернення за призначенням пенсії не первинне, то для врахування заробітної плати згідно із статтею 40 Закону №1058-ІV немає законних підстав (а.с. 14).
На звернення від 28.11.2019 в якому позивач просила призначити пенсію за віком відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, позивачу було надіслано лист від 06.12.2019 № 1636/Б-15, в якому повідомлено, що частиною 3 ст. 45 Закону № 1058, встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Положення про застосування середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України, зв три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії містяться в частині 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV та застосовуються при призначенні пенсії. Враховуючи те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку, як одержувач пенсії з 25.12.2007, а не звертається за призначенням пенсії вперше, то застосовувати показник середньої заробітної плати, зазначений у зверненні немає законних підстав (а.с. 15, 16-17).
Позивач вважає, що даною відповіддю їй відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із ст. 40 Закону № 1058-ІV із урахуванням середньої заробітної плати за 2016, 2017, 2018 роки, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) (у редакції на час призначення пенсії позивачу за вказаним законом), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
При цьому, пунктом 47 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
В свою чергу, п. 43 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Як свідчать обставини справи, з 01.10.2017 позивача було автоматично, без її звернення, переведено на умови отримання пенсії, передбачені Законом №1058-ІV, адже при перерахунку розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до Закону №1058-ІV виявився більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону № 3723-XII.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, виходячи з вищезазначеного суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивачу за нормами Закону №3723-XII не входила до правового регулювання Закону № 1058-ІV, а є спеціальною пенсією для певного визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи до 01.10.2017 пенсію за Законом №3723-XII позивач не користувалась жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у жовтні 2017 відбулось вперше.
В свою чергу, ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №3723-XII, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV з 01.10.2017 відбулося вперше та застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 рр. (це - 3 764,40 грн), що підтверджено розпорядженням № 195650 від 27.10.2017 (а.с. 26).
Тобто, відповідач призначив пенсію по віку в перше з 01.10.2017, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015, 2016 та 2017 роки, тобто врахував показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Крім того, згідно проведеного перерахунку, з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 року 3764,40 грн, розмір пенсії позивача з 01.10.2017 р. визначено у сумі 3063,59 грн, що є більшим розміром у порівнянні з попередньо отримуваною позивачем пенсією (1467,38 грн).
Відповідно, звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача у зв'язку з проведенням осучаснення його пенсії не відбулося і не могло відбутися, оскільки в будь-якому разі позивач би отримував пенсію у розмірі, не меншому, ніж до осучаснення.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 , (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 20551088), вул. С.Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.