11 січня 2020 року Справа № 280/4798/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовною заявою Приватного підприємства «Курорти Приазов'я» (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське Шосе, буд.84/1; код ЄДРПОУ 31508370)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
02 жовтня 2019 року Приватне підприємство «Курорти Приазов'я» (далі - позивач, ПП «Курорти Приазов'я») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0011401401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 081 277,25 грн, з яких сума донарахованого податку 1 675 351,00 грн, сума штрафних санкцій 405 926,25 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної документальної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв'язку з включенням до складу витрат підприємства вартості придбаних у фізичних осіб-підприємців харчових продуктів, оскільки наявні недоліки в оформленні первинних документів, а саме: видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а також до перевірки не надано документи на підтвердження якості придбаних продуктів харчування. Позивач не погоджується з такою позицією, оскільки вважає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання такої операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Зазначає, що придбання продуктів харчування (в тому числі м'яса, яєць, молочних продуктів) обумовлено тим, що в межах власної господарської діяльності позивачем надаються послуги харчування відпочиваючих, які розміщуються для тимчасового проживання. Списання продуктів харчування у власній господарській діяльності (зокрема, м'яса, придбаного у будь-якого постачальника) з метою приготування страв для відпочиваючих здійснюється шляхом складання Меню-розкладки на кожну дату на підставі технологічних карт страв перспективного 14-денного меню харчування, затвердженого керівником закладу. У діяльності підприємства використовуються технологічні карти страв, розроблені на підставі Збірок рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування, затверджені директором підприємства та узгоджені СЕС (у разі організації харчування дітей у дитячому закладі). Первинні, бухгалтерські, інші документи, які підтверджують використання придбаного м'яса та інших продуктів харчування у власній господарській діяльності, надавалися і досліджувалися під час проведення перевірки та зауважень щодо використання м'яса та інших продуктів в ході перевірки не надходило. Крім того, зазначає, що протягом перевіряє мого періоду придбання м'яса у інших суб'єктів господарювання не відбувалося, і якщо вважати витрати на придбання цих продуктів харчування нереальними господарськими операціями, то підприємство не мало би змоги і подальшої реалізації виготовлених м'ясних страв. Також з посиланням на практику Верховного Суду вказує, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, у зв'язку з чим за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 07 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04 листопада 2019 року.
29 жовтня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№44731), за змістом якого Управління заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами проведеної планової документальної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в частині вартості придбаного м'яса (молочних продуктів, яєць) по господарським операціям, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Вказує, що у наданих до перевірки видаткових накладних з номенклатурою м'ясо, не вказано сорт та категорію м'яса, не наведена інформація щодо температури продукту, а саме охолоджене або заморожене. Також не надано документи щодо підтвердження якості та безпечності м'яса (ветеринарні свідоцтва, довідки, сертифікати відповідності та інше). При цьому посилається на те, що відповідно до вимог чинного законодавства реалізацію і використання м'яса та інших продуктів забою тварин (птиці), що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи та отриманих від тварин, що не піддані передзабійному огляду в установленому порядку, забороняється. Крім того вказує, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять недоліки оформлення: частково не зазначено номери транспортних засобів, частково не зазначено точні адреси завантаження та розвантаження. Зазначає, що згідно пояснень, отриманих від підприємства, продукти харчування були використані для харчування відпочиваючих. Технологічні картки страв та документи підтверджуючі списання продуктів у виробництво не надані. Надано лише 4 ветеринарних посвідчення якості на м'ясо. Інших посвідчень якості на продукти не надано. З посиланням на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568, зазначає про особливості транспортування харчових продуктів, зокрема м'яса та молочних продуктів. Відповідач вважає, що не надання позивачем первинних документів бухгалтерського обліку: належним чином оформлених товарно-транспортних накладних або інших документів, які підтверджують факт транспортування та поставки товару, ветеринарних документів (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка), посвідчення якості, сертифікатів відповідності якості, гігієнічних висновків, свідчить про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в частині вартості м'яса (молочних продуктів, яєць), у зв'язку з чим висновки акта перевірки є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - правомірним. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року підготовче засідання відкладено до 21 листопада 2019 року.
12 листопада 2019 року позивачем подано відповідь на відзив (вх.№47250), у якому він додатково до раніше висловлених аргументів зазначає, що нормами податкового законодавства не передбачено повноваження фіскального органу здійснювати контроль якості продукції, санітарно-епідеміологічний нагляд чи контроль. Крім того, документи щодо підтвердження якості та безпечності харчової продукції не є первинними документами бухгалтерського обліку, не містять інформації про господарську операцію та не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів. Крім того, з посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операції поставки товару. Щодо ненадання технологічних карток страв та документів, що підтверджують списання продуктів у виробництво, вказує, що дані обставини не зазначені в акті перевірки, що на думку позивача свідчить про відсутність на момент прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення будь-яких зауважень з цього приводу.
Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року підготовче засідання відкладено на 04 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17 грудня 2019 року.
09 грудня 2019 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника в порядку письмового провадження. Представник відповідача зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в письмовому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наявних у суду матеріалів судом встановлено такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Курорти Приазов'я» зареєстровано Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області 07.06.2001 за номером 10991200000000066, відповідно до видів господарської діяльності здійснює оптову торгівлю сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.61), діяльність лікарняних закладів (основна, КВЕД 86.10), спеціалізована медична практика (КВЕД 86.22), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання (КВЕД 55.20), діяльність інших засобів тимчасового розміщення (КВЕД 55.90), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД68.20) (т.1 а.с.16-23).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.11.2018 №3737 фахівцями контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Курорти Приазов'я» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт від 09.01.2019 №15/08-01-14-14/31508370 (далі - Акт планової перевірки) (т.1 а.с.100-145).
Згідно з висновками Акту планової перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства, крім іншого, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 на суму 2 261 437,00 грн.
Не погодившись з висновками Акту планової перевірки, позивач подав Заперечення №551/04 від 26.02.2019, які стосувались у тому числі і питань податку на прибуток (т.1 а.с.55-60).
На підставі Наказу Управління від 03.04.2019 №1270 фахівцями відповідача проведено документальну позапланову перевірку ПП «Курорти Приазов'я» з питань, що стали предметом оскарження Акту документальної перевірки, за результатами якої складений акт від 19.04.2019 №233/08-01-14-01/31508370 (далі - Акт позапланової перевірки) (т.1 а.с.67-99).
Відповідно до Акту позапланової перевірки контролюючий орган підтвердив висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, крім іншого, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на прибуток на суму 2 261 437,00 грн.
Про результатами розгляду заперечень на Акт планової перевірки позивача повідомлено відповіддю від 23.04.2019 №24128/10/08-01-14-10 (т.1 а.с.52-54).
На підставі висновків Акту позапланової перевірки відповідачем прийнято, крім іншого, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0005511401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 826 796,25 грн, у тому числі 2 261 437,00 грн за основним платежем та 565 359,25 грн за штрафними (фінансовими санкціями) (т.1 а.с.61).
Підприємство подало до Державної фіскальної служби України скаргу, у тому числі і на податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0005511401, за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 22.07.2019 №34810/6/99-99-11-04-01-25 скарга частково задоволена, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0005511401 скасовано в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток внаслідок не підтвердження витрат з придбання послуг у ФОП ОСОБА_1 , послуг оренди приміщень, компенсації вартості комунальних платежів по об'єкту оренди, вартості розважальних програм та штрафні санкції у відповідному розмірі, а також застосування штрафних санкцій на суму податку за 2015 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т.1 а.с.33-51).
На підставі Акту позапланової перевірки та з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 22.07.2019 №34810/6/99-99-11-04-01-25 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0011401401, яким ПП «Курорти Приазов'я» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 081 277,25 грн, у тому числі 1 675 351,00 грн за основним платежем та 405 926,25 грн за штрафними (фінансовими санкціями) (т.1 а.с.31).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу про порушення податкового законодавства та прийнятим на підставі таких висновків податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 згаданої статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що позивач у заявах по суті справи не заявляє про незгоду з порядком призначення та проведення перевірки, а наводить обґрунтування, які стосуються сутності виявлених порушень. Отже, питання дотримання відповідачем порядку призначення та проведення перевірки судом не досліджуються.
Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючого органу стали висновки Акту позапланової перевірки з урахуванням обставин та висновків, викладених в Акті планової перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про те, що позивач завищив собівартість реалізованої продукції в частині вартості м'яса (молочних продуктів, яєць) на загальну суму 9 307 507,00 грн, оскільки не надав належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували придбання таких товарів.
Свою позицію контролюючий орган обґрунтовує тим, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , не платник ПДВ) (далі - ФОП ОСОБА_2 ), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , не платник ПДВ) (далі - ФОП ОСОБА_3 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , не платник ПДВ) (далі - ФОП ОСОБА_4 ), щодо постачання м'яса (свинина, яловичина), яєць, молока, сметани.
У наданих до перевірки видаткових накладних з номенклатурою м'ясо не вказано сорт та категорію м'яса, не наведена інформація щодо температури продукту, а саме охолоджене або заморожене.
В ході перевірки не надано документи щодо підтвердження якості та безпечності м'яса, молочних продуктів, яєць (ветеринарні свідоцтва, довідки, сертифікати відповідності та інше).
До перевірки не надано документів (товарно-транспортні накладні та інше), які б свідчили про фактичне транспортування ТМЦ на ПП «Курорти Приазов'я».
Щодо наданих товарно-транспортних накладних на транспортування продуктів харчування на адресу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 від постачальників частково не зазначено номери транспортних засобів, частково не зазначено точні адреси завантаження та розвантаження. Згідно пояснень отриманих від підприємства продукти харчування були використані для харчування відпочиваючих. Технологічні картки страв та документи, підтверджуючі списання продуктів у виробництво, не надані. Надано лише 4 ветеринарних посвідчення якості на м'ясо. Інших посвідчень якості на продукти не надано.
В ході проведення перевірки ПП «Курорти Приазов'я» не були надані належним чином оформлені товарно-транспортні накладні або інші документи, які не лише підтверджують факт транспортування та поставки на ПП «Курорти Приазов'я» м'яса (молочних продуктів, яєць) від зазначених, але й містять інформацію про умови транспортування вантажу (вантажовідправник повинен відмічати в товарно-транспортній накладній температуру вантажу, який подається для перевезення, а також забезпечувати рухомий склад додатковим джерелом холоду (сухий лід); повинен виписувати товарно-транспортні накладні... із зазначенням сорту та маси вантажу).
В ході перевірки не надано ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарну довідку), які засвідчують ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.
Крім того, згідно договорів поставки, укладених між ПП «Курорти Приазов'я» та постачальниками ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 , постачальники взяли на себе зобов'язання надавати товарно-транспортні накладні, посвідчення якості, сертифікати відповідності якості, гігієнічні висновки, у яких зазначається адреса фактичної поставки.
На думку контролюючого органу, відсутність зазначених первинних бухгалтерських документів свідчить про відсутність фактичного здійснення даних операцій та про неправомірність включення до складу витрат підприємства вартості харчових продуктів, придбаних у ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16.
З наявних у суду матеріалів судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) укладено Договір поставки №б/н від 04.01.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукти харчування в асортименті (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар.
Відповідно до пункту 1.2. Договору одиниці виміру, ціна, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами в замовленнях на кожну партію товару та вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, підписаних обома сторонами, які після підписання мають юридичну чинність Специфікацій у розумінні ст.266 Господарського кодексу України.
Розділом 2 Договору визначено обов'язки сторін, а саме: передбачено, що Постачальник бере на себе обов'язок поставити узгоджену сторонами партію товару протягом одного календарного дня з моменту узгодження разом із видатковою накладною, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності якості, санітарним (гігієнічним) висновком (за необхідністю). Товар поставляється силами та за рахунок Постачальника на склад Покупця. Відвантаження товару здійснюється силами Постачальника. Покупець бере на себе обов'язок прийняти товар від Постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором (т.1 а.с.150-151).
На підставі даного Договору позивачем придбано товар м'ясо (свинина та яловичина) відповідно до видаткових накладних №ВС-3005002 від 30.05.2016, №ВС-0606002 від 06.06.2016, №ВС-2006004, від 20.06.2016, №ВС-2706002 від 27.06.2016, №ВС-0107002 від 01.07.2016, №ВС-0507004 від 05.07.2016, №ВС-0507006 від 05.07.2016, №ВС-0807004 від 08.07.2016, №ВС-1307003 від 13.07.2016, №ВС-1407003 від 14.07.2016, №ВС-1607003 від 16.07.2016, №ВС-1607005 від 16.07.2016, №ВС-1807003 від 18.07.2016, №ВС-2307003 від 23.07.2016, №ВС-2607003 від 26.07.2016, №ВС -2807003 від 28.07.2016, №ВС-0108002 від 01.08.2016, №ВС-0408002 від 04.08.2016, №ВС- 0508002 від 05.08.2016, №ВС-0808002 від 08.08.2016, №ВС-0908002 від 09.08.2016, №ВС-1308002 від 13.08.2016, №ВС-1508002 від 15.08.2016, №ВС-1808002 від 18.08.2016, №ВС-2208002 від 22.08.2016, №ВС-0109005 від 01.09.2016, №ВС-1309002 від 13.09.2016, №ВС-2909002 від 29.08.2016, №ВС-0110004 від 01.10.2016, №ВС-0501002 від 05.10.2016, №ВС-0810004 від 08.10.2016, №ВС-1210004 від 12.10.206, №ВС-1410002 від 14.10.2016, №ВС-1910002 від 19.10.2016, №ВС-1910004 від 19.10.2016, №ВС-2410002 від 04.10.2016, №ВС-2910002 від 29.10.2016, №ВС-0211002 від 02.11.2016, №ВС-0611002 від 06.11.2016, №ВС-1111002 від 11.11.2016, №ВС-111104 від 11.11.2016, №ВС-1611002 від 16.11.2016, №ВС-2311002 від 23.11.2016, №ВС-0312002 від 03.12.2016, №ВС-1212002 від 12.12.2016, №ВС-1412002 від 14.12.2016, №ВС-1803004 від 18.03.2017, №ВС-0104002 від 01.04.2016, №ВС-1005002 від 10.05.2016, №ВС-1505002 від 15.05.2017, №ВС-2005002 від 20.05.2016, №ВС-2605002 від 26.05.2017, №ВС-0106002 від 01.06.2017, №ВС-0306002 від 03.06.2017, №ВС-0506002 від 05.06.2017, №ВС-0706002 від 07.06.2016, №ВС-1006002 від 10.06.2017, №ВС-1206002 від 12.06.2017, №ВС-1306003 від 13.06.2017, №ВС-1606002 від 16.06.2017, №ВС-1706004 від 17.06.2017, №ВС-1906002 від 19.06.2016, №ВС-2206002 від 22.062016, №ВС-2306002 від 23.06.2017, №ВС-0606002 від 26.06.2017, №ВС-2906002, від 29.06.2017, №ВС-2906004 від 29.06.2017, №ВС-0107006 від 01.07.2017, №ВС-0307006 від 03.07.2017, №ВС-0707004 від 07.07.2017, №ВС-1007002 від 10.07.2017, №ВС-1407004 від 14.072017, №ВС-1507004 від 15.07.2017, №ВС-1807004 від 18.07.2017, №ВС- 107004 від 21.07.2017 (т.1 а.с.152-226).
Будь-яких інших первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 до суду не надано.
З актів перевірки судом встановлено таке: «Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_2 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня.
За період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_2 продано м'яса на суму 2 416 036 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 2 416 035 грн; Д-т 23 К-т 20 - вартість м'яса списано на виробництво; Д-т 90 К-т 23 виробничі витрати списано на собівартість; Д-т 79 К-т 90 собівартість списано на фінансовий результат.
Оплату за м'ясо за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 проведено в сумі 248 602 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 248 602 грн.
Станом на 31.12.2016 року має місце кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_2 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» в сумі 2 167 434 грн.
За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ФОП ОСОБА_2 продано м'яса на суму 16900154 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 1 690 015 грн.
Д-т 23 К-т 20 - вартість м'яса списано на виробництво;
Д-т 90 К-т 23 - виробничі витрати списано на собівартість;
Д-т 79 К-т 90 - собівартість списано на фінансовий результат.
Оплату за м'ясо проведено в безготівковій формі на суму 1 307 448 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 1 307 448 грн.
Станом на 31.12.2017 року має місце кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_2 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» в сумі 2550001 грн.
За період з 01.01.2018 по 30.09.2018 постачання м'яса від ФОП ОСОБА_2 відсутнє.
За період з 01.01.2018 по 30.06.2018 підприємство ПП «Курорти Приазов'я» провело оплату за м'ясо, поставлене в 2017 році, на суму 2550001грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 2550001грн.
Станом на 30.09.2018 кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_2 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня».
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач відобразив у бухгалтерському обліку операції щодо придбання продуктів харчування у ФОП ОСОБА_2 , списав придбані продукти харчування на виробництво в складі собівартості виготовленої продукції, оплатив придбаний товар в повному обсязі. Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Також, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір поставки №б/н від 01.04.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукти харчування (надалі поіменовані як «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар.
За змістом Договору одиниці виміру, ціна, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами в замовленнях на кожну партію товару та вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Постачальник бере на себе обов'язок поставити узгоджену сторонами партію товару протягом одного календарного дня з моменту узгодження разом із товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, податковою накладною, посвідченням якості, сертифікатом відповідності якості, санітарним (гігієнічним) висновком (за необхідністю). Товар поставляється силами та за рахунок Постачальника на склад Покупця. Відвантаження товару здійснюється силами Постачальника за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Покупець бере на себе обов'язок прийняти товар від Постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором (т.1 а.с.227-228).
На підставі даного Договору позивачем придбано товар, зокрема, м'ясо (свинина та яловичина), молочні продукти (сметана, масло вершкове, сир та ін.), яйця відповідно до видаткових накладних №ГА-1904002 від 19.04.2016, №ГА-2605002 від 26.05.2016, №ГА-0206002 від 02.06.2016, №ГА-0406002 від 04.06.2016, №ГА-0406002 від 04.06.2016, №ГА-0606004 від 06.06.2016, №ГА-0606002, від 06.06.2016, №ГА-0806002 від 08.06.2016, №ГА-1006002 від 10.06.2016, №ГА-1306002 від 13.06.2016, №ГА-1706002 від 17.06.2016, №ГА-2106002 від 21.06.2016, №ГА-2206002 від 22.06.2016, №ГА-2406002 від 24.06.2016, №ГА-2806001 від 28.06.2016, №ГА-0107002 від 01.07.2016, №ГА-0507002 від 05.07.2016, №ГА-0907002 від 09.07.2016, №ГА-1407002 від 14.07.2016, №ГА-1607002 від 16.07.2016, №ГА-1907002 від 19.07.2016, №ГА-2607002 від 26.07.2016, №ГА-2404003 від 24.07.2017, №ГА-2607006 від 26.07.2017, №ГА-2807003 від 28.07.2017, №ГА-0108004 від 01.08.2017, №ГА-0308004 від 03.08.2017, №ГА-0408004 від 04.08.2017, №ГА-0808004 від 08.08.2017, №ГА-1008004 від 10.08.2017, №ГА-1408004 від 14.08.2017, №ГА-1708006 від 17.08.2017, №ГА-1708004 від 17.08.2017, №ГА-2108004 від 21.08.2017, №ГА-2408004 від 24.08.2017, №ГА-0109002 від 01.09.2017, №ГА-0609002 від 06.09.2017, №ГА-1109002 від 11.09.2017, №ГА-1409002 від 14.09.2017, №ГА-2209002 від 22.09.2017, №ГА-2709002 від 27.09.2017, №ГА-0310004 від 03.10.2017, №ГА-1210003 від 12.10.2017, №ГА-2010002 від 20.10.2017, №ГА-2710002 від 27.10.2017, №ГА-0311002 від 03.11.2017, №ГА-1311002 від 13.11.2017, №ГА-1811002 від 18.11.2017, №ГА-0105002 від 01.05.2018, №ГА-1605002 від 16.05.2018, №ГА-2605002 від 26.05.2018, №ГА-0306002 від 03.06.2018, №ГА-0506002 від 05.06.2018, №ГА-0606002 від 06.06.2018, №ГА-0706002 від 07.06.2018, №ГА-1106002 від 11.06.2018, №ГА-1406002 від 14.06.2018, №ГА-1806002 від 18.06.2018, №ГА-2106002 від 21.06.2018, №ГА-2206002 від 22.06.2018, №ГА-2506004 від 25.06.2018, №ГА-2906004 від 29.06.2018, №ГА-0207002 від 02.07.2018, №ГА-0507004 від 05.07.2018, №ГА-0707002 від 07:07.2018, №ГА-1207002 від 12.07.2018, №ГА-1607006 від 16.07.2017, №ГА- 1607004 від 16.07.2018, №ГА-2107004 від 21.07.2018, №ГА-2507004 від 25.07.2018, №ГА-2707004 від 27.07.2018, №ГА-3007004 від 30.07.2018, №ГА-0108004 від 01.08.2018, №ГА-0408004 від 04.08.2018, №ГА-0708004 від 07.08.2018, №ГА-0808004 від 08.08.2018, №ГА-1308006 від 13.08.2018, №ГА-1308004 від 13.08.2018, №ГА-1508004 від 15.08.2018, №ГА-1808004 від 18.08.2018, №ГА-2208044 від 22.08.2018, №ГА-2408004 від 24.08.2018, №ГА-2508004 від 25.08.2018, №ГА-1109002 від 11.09.2018 (т.1 а.с.229-250, т.2 1-61).
Будь-яких інших первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 до суду не надано.
З актів перевірки судом встановлено таке: «Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2015 кредиторська/дебіторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_3 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня.
Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_3 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня.
За період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_3 продано продуктів харчування на суму 810 231 грн, в т.ч. м'яса, молочних продуктів, яєць на суму 420 374,08грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 810 231 грн.
Д-т 23 К-т 20 - вартість м'яса списано на виробництво;
Д-т 90 К-т 23 - виробничі витрати списано на собівартість;
Д-т 79 К-т 90 - собівартість списано на фінансовий результат.
Часткову оплату за продукти проведено в безготівковій формі на суму 595 586 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 595 586 грн.
Станом на 31.12.2016 року кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_3 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» становить 214 644грн.
За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ФОП ОСОБА_3 продано продуктів на суму 1758345грн, в т.ч. м'яса, молочних продуктів, яєць на суму 1705767,5грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 1 758 345грн.
Д-т 23 К-т 20 - вартість м'яса списано на виробництво;
Д-т 90 К-т 23 - виробничі витрати списано на собівартість;
Д-т 79 К-т 90 - собівартість списано на фінансовий результат.
За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 оплату за продукти проведено в сумі 1321500грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 1321500грн.
Станом на 31.12.2017 має місце кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_3 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» в сумі 651490грн.
За період з 01.01.2018 по 30.09.2018 ФОП ОСОБА_3 продано продуктів на суму 2 847 448 грн, в т.ч. м'яса на суму 2 788 390,6грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 2 847 448 грн.
Д-т 23 К-т 20 - вартість м'яса списано на виробництво;
Д-т 90 К-т 23 - виробничі витрати списано на собівартість;
Д-т 79 К-т 90 - собівартість списано на фінансовий результат.
За період з 01.01.2018 по 30.09.2018 оплату за продукти проведено в безготівковій формі на суму 2 163 512 грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 2 163 512грн.
Станом на 30.09.2018 кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_3 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» становить 1 335 426грн».
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач відобразив у бухгалтерському обліку операції щодо придбання продуктів харчування у ФОП ОСОБА_3 , списав придбані продукти харчування на виробництво в складі собівартості виготовленої продукції, оплатив придбаний товар частково. Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 суд зазначає, що за змістом актів перевірки встановлено таке: «На підставі Договору поставки №02/09-01 від 02.09.2015р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_3 (Постачальник) та ПП «Курорти Приазов'я» (Покупець), Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити товар.
Ціна, асортимент, кількість товару узгоджується у замовленнях та зазначається у видаткових накладних.
Якість товару, що поставляється по даному договору, повинні відповідати стандартам, ТУ на даний вид товару.
Постачальник приймає на себе зобов'язання надавати: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення якості, сертифікати відповідності якості, гігієнічні висновки, у яких зазначається адреса фактичної поставки.
Товар поставляється силами та за рахунок Постачальника на склад Покупця. Відвантаження товару здійснюється силами постачальника за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Постачання здійснюється на умовах DDP, згідно Інкотермс 2000.
Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Підприємством ПП «Курорти Приазов'я» оприбутковано товар (м'ясо) на підставі видаткових накладних від 02.09.2015р на суму 1470 грн; від 02.09.2015р на суму 21798 грн; від 02.09.2015р на суму 26481грн; від 04.09.2015р на суму 22470грн; від 11.09.2015р на суму 22533грн; від 19.09.2015р на суму 18564грн; від 01.10.2015р на суму 26208грн: від 06.10.2015р на суму 23247грн; від 16.10.2015р на суму 17136грн; від 31.10.2015р на суму 14532грн; від 09.11.2015р на суму 13692грн; від 01.12.2015р на суму 19614грн; від 07.12.2015р на суму 23856грн: від 12.12.2015р на суму 14532грн; від 15.12.2015р на суму 20790грн.
До перевірки надані товарно-транспортні накладні.
Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2015р кредиторська/дебіторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_4 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня.
За період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ФОП ОСОБА_4 продано м'яса на суму 286923грн. В бухгалтерському обліку має місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-20 «Запаси» 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на суму 286923грн.
Д-т 23 К-т 20 вартість м'яса списано на виробництво;
Д-т 90 К-т 23 - виробничі витрати списано на собівартість;
Д-т 79 К-т 90 - собівартість списано на фінансовий результат.
Оплату за м'ясо проведено в повному обсязі в безготівковій формі на суму 286923грн. В бухгалтерському обліку мас місце наступна кореспонденція бухгалтерських рахунків: Д-631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» К-31 «Рахунки в банках» на суму 286923грн.
Станом на 31. 12.2015року кредиторська заборгованість ПП «Курорти Приазов'я» перед ФОП ОСОБА_4 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відсутня».
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано жодних документів щодо взаємовідносин позивача з даним контрагентом, зокрема, договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, бухгалтерських регістрів, платіжних доручені та будь-яких інших документів первинного бухгалтерського обліку.
Надаючи оцінку аргументам учасників справи, викладеним у заявах по суті справи, з огляду обставини справи, встановлені на підставі наявних у справі матеріалів, суд зазначає таке.
Щодо виявлених контролюючим органом недоліків у видаткових накладних стосовно відсутності інформації про сорт та категорію м'яса, температуру продукту, а саме охолоджене або заморожене, суд зазначає таке.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за №1300/27745, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 3).
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 4).
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5).
Суд звертає увагу, що відповідачем не наведено посилань на нормативно-правовий акт, на підставі якого він дійшов висновку про обов'язковість зазначення у видатковій накладній щодо поставки товару м'ясо інформації про сорт та категорію м'яса, температуру продукту, а саме охолоджене або заморожене.
Крім того, як зазначалось раніше, обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначені норми не встановлюють обов'язку відображення відомостей, вказаних контролюючим органом, отже їх відсутність не може бути підставою для невизнання первинного документа.
Також суд наголошує, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Враховуючи наведене, суд відхиляє аргументи відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних з операцій поставки м'яса у зв'язку з відсутністю інформації про сорт та категорію м'яса, температуру продукту, а саме охолоджене або заморожене.
Щодо посилань контролюючого органу на те, що до перевірки не надано документи щодо підтвердження якості та безпечності м'яса, молочних продуктів, яєць (ветеринарні свідоцтва, довідки, сертифікати відповідності та інше), суд зазначає, що вказані документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містять відомостей про господарську операцію, а ненадання позивачем у спірних правовідносинах таких документів не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постановах 13.11.2018 у справі № 805/528/17-а, від 23.10.2018 у справі № 804/16486/15.
Щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних суд зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальною при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Разом з тим, за змістом пунктів 2.1, 2.2 Положення про документарне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Суд враховує, що харчові продукти, у тому числі м'ясо та молочні продукти, є специфічним швидкопсувним товаром, який передбачає особливі умови транспортування та зберігання.
Так, пунктом 25.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі - Правила), визначено правила перевезень молока та молочних продуктів.
Зокрема, під час перевезень молока та молочних продуктів (вершків, сметани, сирків, сиру, кефіру тощо) Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.
Рухомий склад повинен мати санітарний паспорт, виданий територіальною санепідстанцією терміном не більш як на 6 місяців, а водій особисту санітарну книжку.
Молочні продукти перевозяться тарним способом в автомобілях, які є в наявністі для тарного перевезення. При цьому враховується тривалість перевезення: в літній період (квітень-вересень) при перевезенні на автомобілях із бортовою платформою і накриттям брезентом термін доставки не може бути більше 2-х годин, а для автомобілів-фургонів ізотермічних - не більше 6 годин.
Вантажовідправник готової молочної продукції та молока зобов'язаний подавати їх для перевезення у тарі, що передбачена діючими державними стандартами.
При перевезенні молока та молочних продуктів в автомобілі-фургоні на адресу одного вантажоодержувача вантажовідправник може відправляти вантаж за пломбою.
При поданні для перевезення на одному автомобілі молока та молочних продуктів різного асортименту на адресу декількох вантажоодержувачів вантажовідправник повинен заздалегідь, до прибуття автомобіля, підгрупувати вантаж за вантажоодержувачами для вантаження на одному посту та надати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.
Вантажовідправник і вантажоодержувач повинні обладнати навантажувальні майданчики естакадами та рампами.
Перевізник приймає для перевезення від вантажовідправника і здає вантажоодержувачу молоко та молочні продукти в тарі за кількістю фляг, діжок, а також стандартно заповнених ящиків, корзин, тари-обладнання.
При здійсненні перевезень молока та молочних продуктів від одного вантажовідправника декільком вантажоодержувачам промивання і дезінфекцію кузова рухомого складу виконує вантажовідправник.
Пунктом 25.7 Правил врегульовано правила перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів.
Цими правилами передбачаються умови міських перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів.
Умови міжміських перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів регламентуються Правилами перевезень швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні.
Під час перевезення м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.
Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення в рухомому складі м'ясо тушами та напівтушами - без тари, а субпродукти та м'ясні напівфабрикати - в затареному вигляді з температурою, що зазначена в додатку 18 цих Правил, відмічати в товарно-транспортній накладній температуру вантажу, який подається для перевезення, а також забезпечувати рухомий склад додатковим джерелом холоду (сухий лід).
Перевезення м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів здійснюється в авторефрижераторах, ізотермічних автомобілях-фургонах.
Вантаження м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів, включаючи підвішування охолодженого та застиглого м'яса на крюки в кузові рухомого складу, має виконуватись силами та засобами вантажовідправника, а вивантаження - вантажоодержувачем.
Перевізник за Договором може брати участь у вантаженні та розвантаженні з покладенням цих функцій на водія. При участі водія у вантажно-розвантажувальних роботах вантажовідправник повинен забезпечити його санітарним одягом.
При поданні для перевезення в одному автомобілі м'яса, субпродуктів, м'ясних напівфабрикатів на адресу декількох вантажоодержувачів вантажовідправник повинен надавати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу із зазначенням сорту та маси вантажу.
Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу м'ясних вантажів, ковбасних виробів, м'ясокопченостей, м'ясних напівфабрикатів у тарі здійснюються Перевізником за пломбою вантажовідправника; приймання та здача м'яса в блоках, тушах та напівтушах, субпродуктів - за кількістю місць та масою.
При перевезенні м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів одному вантажоодержувачу вантажовідправник опломбовує фургон, окремі секції автомобілів, контейнери чи спеціальну тару.
Вантажоодержувач повинен подавати, а Перевізник доставляти вантажовідправнику порожню інвентарну тару. Умови її доставки зазначаються у Договорі.
При перевезеннях м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів від одного вантажовідправника декільком вантажоодержувачам промивання та дезінфекцію кузова рухомого складу зобов'язаний виконувати вантажовідправник.
Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку, що незалежно від того, хто є замовником послуг з перевезення, у відносинах щодо транспортування таких товарів як м'ясо та молочні продукти вантажоодержувач має певні зобов'язання, а також в обов'язковому порядку отримує копію товарно-транспортної накладної.
Щодо наданих до перевірки та до матеріалів справи товарно-транспортних накладних та виявлених у них недоліках, суд звертає увагу, що зазначені товарно-транспортні накладні складені у взаємовідносинах ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 з іншими контрагентами, а не з позивачем, тому не мали впливу на дані бухгалтерського обліку та показники податкового обліку позивача.
Щодо твердження позивача про використання придбаних продуктів харчування у виробництві.
В заявах по суті справи позивач стверджує, що придбання продуктів харчування (в тому числі м'яса, яєць, молочних продуктів) обумовлено наданням позивачем послуг харчування відпочиваючих. Списання продуктів харчування у власній господарській діяльності (зокрема, м'яса, придбаного у будь-якого постачальника) з метою приготування страв для відпочиваючих здійснюється шляхом складання Меню-розкладки на кожну дату на підставі технологічних карт страв, перспективного 14-денного меню харчування, затвердженого керівником закладу та кількості відпочиваючих цього дня. У діяльності підприємства використовуються технологічні карти страв, розроблені на підставі Збірок рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування, затверджені директором підприємства та узгоджені СЕС (у разі організації харчування дітей у дитячому закладі). Також позивач стверджує, що придбання м'яса у інших суб'єктів господарювання, крім ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 протягом перевіряємого періоду не відбувалося.
Суд зазначає, що під час позапланової перевірки контролюючий орган звертав увагу на те, що платником не надано технологічних карток страв та документів на підтвердження списання продуктів у виробництво (стор.15 Акту позапланової перевірки, т.1 а.с.81).
Відповідно до пунктів 11 та 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
Разом з тим, до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що у перевіряємий період позивач здійснював діяльність з виготовлення страв для харчування відпочиваючих та використовував при цьому харчові продукти, придбані у ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 , зокрема, не надано калькуляції виробничої собівартості продукції, технологічних карток страв, доказів руху сировини за даними бухгалтерського обліку, доказів реалізації виготовленої продукції.
Надані копія Журналу-відомості по рахунку 201 «Сировина та матеріали» за червень 2018 року (т.2 а.с.202-207), «Меню на 05.06.2018» (т.2 а.с.208-210) та «Требование в кладовую» від 05.06.2018 (т.2 а.с.211-212) не можуть вважатись належними та достатніми доказами використання придбаної продукції у власній господарській діяльності позивача, оскільки, по-перше, з огляду на обсяг наданих доказів вони не охоплюють перевіряємий період, по-друге, надані документи не містять жодної інформації щодо підстав їх складення та осіб, відповідальних за їх зміст. Також не надано доказів того, що у перевіряємий період при виробництві готової продукції позивачем використано м'ясо, молочну продукцію та яйця в обсязі, що відповідає обсягам поставки від контрагентів ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 .
Враховуючи вищенаведене у сукупності, з урахуванням специфіки придбаної позивачем харчової продукції, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем господарські операції з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 не можуть вважатись належно підтвердженими та такими, що вчинені в межах господарської діяльності платника податків, без підтвердження фактів навантаження/розвантаження товару, транспортування товару, його оприбуткування, складського руху товару, доказів наявності обладнання для зберігання такого товару, а також доказів здійснення діяльності, яка передбачає необхідність використання придбаних харчових продуктів у виробництві готової продукції.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, враховуючи, що ані під час перевірки, ані під час судового розгляду позивачем не надано доказів на підтвердження господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 , а також доказів використання придбаних продуктів харчування у власній господарській діяльності позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу та відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0011401401.
З огляду на наведене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Приватного підприємства «Курорти Приазов'я» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Приватне підприємство «Курорти Приазов'я», місцезнаходження: 71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське Шосе, буд.84/1; код ЄДРПОУ 31508370.
Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.
Повне судове рішення виготовлено 11 січня 2020 року
Суддя М.О. Семененко