28 листопада 2019 року Справа № 808/2285/15
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., та представників:
позивача Дудник С.М.
відповідача Мєхтієвої К.А.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8)
2. Запорізької митниці Державної фіскальної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12)
про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена адміністративна справа.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2015 зупинено провадження у справі №808/2285/15 до розгляду Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ.
27.04.2017, у зв'язку з закінченням строку повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Дуляницькою С.М., призначеної на посаду судді Запорізького окружного адміністративного суду строком на п'ять років, справа №808/2285/15, у відповідності до вимог ст.ст.15-1, 26 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15.12.2017), пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та розпорядження від 27.04.2017 №49 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ», розподілена судді Бойченко Ю.П.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки відділу забезпечення руху адміністративних справ від 27.04.2017 №2628/17 справу надіслано до Вищого адміністративного суду України.
25.03.2019 справу повернуто до Запорізького окружного адміністративного суду, після чого ухвалою від 29.03.2019 справу прийнято до провадження.
25.10.2019 до суду надійшло клопотання (вх. №44399) ОСОБА_1 , яке в подальшому уточнялося (вх. від 28.11.2019 №50039) про поновлення провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання зазначає про внесення змін в норми Кодексу адміністративного судочинства, які регулюють питання зупинення провадження у справі; наполягає на дотриманні розумних строків розгляду справи, а також посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви №58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18), яким надано оцінку підставам для зупинення розгляду справ.
Розгляд клопотання призначено на 28.11.2019.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання; представник відповідачів заперечила проти його задоволення та зазначила, що Конституційним Судом України станом на 28.11.2019 не розглянуто справу за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ. Крім того вказала, що рішення Європейського суду з прав людини від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви №58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18), на яке посилається позивач, не набуло статусу остаточного.
Розглянувши клопотання про поновлення провадження у справі, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Суд звертає увагу, що за змістом вказаної норми поновлення провадження у справі відбувається у тому випадку, коли відпадуть обставини, які слугували підставою для його зупинення.
Підпунктом 10 пункту 1 розділу VII КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в даній адміністративній справі відкрито ухвалою від 27.04.2015, тобто до набрання чинності новою редакцією КАС України згідно з Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.
Питання щодо подальшого розгляду даної адміністративної справи вирішуються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією КАС України згідно з Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017.
За правилом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України (у чинній редакції) суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
При цьому, зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи.
В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Так, ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційні провадження у справах за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади», та за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади». Ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України зазначені подання об'єднано в одне конституційне провадження; справа розглядається з 16.04.2015.
Відповідно до частин першої, другої статті 152 Конституції України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 1997 року № 8-зп/1997).
Зазначені конституційні положення зазнали незначних змін із прийняттям Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016.
З урахуванням цих змін, за приписами частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення.
Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом'якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (стаття 58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що у разі прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» за наслідками розгляду конституційного подання та конституційної скарги останні втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.10.2018 у справі №824/260/16-а.
При цьому, спірні правовідносини у справі №808/2285/15 виникли у 2015 році, а отже розгляд Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ не створює об'єктивної неможливості для розгляду по суті справи №808/2285/15, а отже суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та необхідності поновлення провадження у справі.
При цьому, суд не приймає посилання представника позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви №58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18), оскільки за правилами статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке рішення станом на 28.11.2019 не набуло статусу остаточного.
Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду даної адміністративної справи за правилами, що діють після набрання чинності редакцією КАС України згідно з Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 суд виходить із наступного.
За правилами частини першої статті 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 3 статті 237 КАС України провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Частиною першою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За приписами частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи категорію та складність даної справи, суд вважає за недоцільне розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, а тому справа підлягає призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, за приписами частини першої - третьої статті 173 КАС України, підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
За змістом статті 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, провадження у даній адміністративній справі відкрито до набрання чинності поточною редакцією КАС України, проте, суд, з метою дотримання чинних норм процесуального законодавства, керуючись правом, наданим частиною 6 статті 7 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017), вважає за необхідне застосувати до даного випадку приписи статті 175 КАС України за аналогією процесуального закону та надати відповідачу можливість подати до суду відзив на позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання та встановити строк для подання відзиву на адміністративний позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь.
Керуючись статтями 237, 243, 248 КАС України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №808/2285/15 - задовольнити.
Поновити провадження у справі №808/2285/15.
Призначити розгляд адміністративної справи №808/2285/15 за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання по справі призначити на 23 грудня 2019 року, яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-в у залі судових засідань № 12 о 14:30. Справа розглядатиметься одноособово суддею Бойченко Ю.П.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду). Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачам.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступним посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Ухвалу в повному обсязі виготовлено та підписано 02.12.2019.
Суддя Ю.П. Бойченко