14 січня 2020 року Справа № 280/155/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки з 19.04.2019 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена та зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.
Відповідно до частини першої та другої Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч. 7 ст. 160 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Як свідчать матеріали позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вельможко А.І.
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано копію ордера про надання правової допомоги серії АР №1004588 від 27 жовтня 2019 року, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги №27/2019 від 24.07.2019 року.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано зазначеного в ордері договору про надання правової допомоги від №27/2019 від 24.07.2019 (його завіреної копії) або витягу з нього, засвідченого належним чином.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13) є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
У матеріалах позовної заяви відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 реалізувати своє право на подання позовної заяви не самостійно, а через представника - адвоката Вельможко А.І., та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Із змісту правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року № 811/1507/18 видно, що повноваження адвоката, зокрема і щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Отже, виходячи із вищенаведеного слід зробити висновок, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Тобто, такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує своє право на звернення до суду.
Разом із цим, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем в адміністративному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, 2) зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, а отже судовий збір за подання даного адміністративного позову складає 1536,80 гривень.
Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Вельможко А.І., щодо подання і підписання позовної заяви від її імені до суду, документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 гривень на р/р UA678999980313171206084008006, ЄДРПОУ 38025423, отримувач: УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Копію даної ухвали направити позивачу та представнику - адвокату Ярошенко О.О.
Роз'яснити, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Сіпака