про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/226/20
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІС ЗАХІД" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІС ЗАХІД" з позовом, в якому просить:
- скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку - коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.09.2019 року, від 20.09.2019 року №1285080/38863213, №1285035/38863213, №1285066/388863213, №1285075/38863213;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №6 від 28.08.2019 року, №7 від 28.082019 року, №7 від 28.08.2019 року, №8 від 29.08.2019 року, №9 від 29.08.2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІС ЗАХІД".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55 від 07.04.2003р., копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
У відповідності до п. 8 підрозділу 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015р. - копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
При цьому, у постанові від 08.05.2019р. по справі №160/7887/18 Верховний Суд зауважив, що під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, тому відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Суд зазначає, що позивачем не було завірено належним чином докази додані до адміністративного позову, у відповідності до норм ст. 94 КАС України та п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, зокрема, не містять відміток "копія" та " назву посади".
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем-1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позовну заяву подано до Житомирського окружного адміністративного суду 27.12.2019 року згідно поштового конверту.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
Частиною 3 ст.6 Закону № 3674-VІ передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини вбачається, що позивачем заявлено 4 позовних вимог немайнового характеру. Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 7684,00 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви надано квитанція №ПН9979 від 23.12.2019 про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 3842,00 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів Житомирська міська отг 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн.;
- належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви у кількості відповідно до відповідачів та третіх осіб у справі.
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІС ЗАХІД" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова