14 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/4844/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування п.2 рішення, визнати протиправним та скасувати наказ, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернуся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати п.2 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено п.2 Порядку №499 в сумі 22174,50 грн, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.07.2018 №70, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн, з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
- визнати протиправним і скасувати наказ Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2018 №299 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж встановлено п.2 Порядку №499, в сумі 22174,50 грн., з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в сумі 80999,40 грн., з урахуванням висновків викладених у абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №583/3021/15-а.
В обґрунтування позовних вимог зазначив (а.с.147-148), що відповідачі призначили та виплатили йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, чим порушили його право на належну грошову допомогу відповідно до ст.16 Закону України №2011-XII та Порядку №499. Так, позивач вважає, що одноразова грошова допомога як інваліду 2 групи у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі дорівнює 103173,90 грн. (3439,13 х 30), а тому недоплата відповідачами належної позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 26.12.2011, складає 80999,40 грн. (103173,90 грн. - 22174,50 грн.).
Житомирський обласний військовий комісаріат надав відзив (а.с. 65-67), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Житомирський ОВК не уповноважений самостійно приймати та не приймав рішення щодо виплати, відмови у виплаті, нарахуванні або будь-якій зміні розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а лише реалізував рішення Міністерства оборони України та направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , при цьому ІНФОРМАЦІЯ_3 не визначався розмір зазначеної допомоги.
Міністерство оборони України направило відзив на адміністративний позов (а.с. 69-75), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як розмір одноразової грошової допомоги обчислюється з розміру грошового забезпечення на день звільнення військовослужбовця, незалежно від дати встановлення групи інвалідності; збільшення розміру грошового забезпечення для військовослужбовців, що проходять службу в Збройних Силах України, яке відбулось після звільнення позивача з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги не враховується; питання призначення одноразової грошової допомоги позивачу, виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2015 №10111/03-21 - вже було предметом спору під час розгляду справи №806/201/16; суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.148).
Рішення судів мотивовані тим (а.с.148), що оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного належного виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 28.12.2016 у справі №760/15692/16-а, то, відповідно, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права. Суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Постановою Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 240/4844/18 (а.с.146-153) рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року по справі №240/4844/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як вбачається з пунктів 30,31,35 вказаної постанови (а.с.152), підставою повторного звернення до суду в даній справі стала не відмова у призначенні одноразової грошової допомоги, а рішення відповідача про призначення та виплату такої допомоги; таким чином, твердження судів попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини уже вирішені судом у справі № 760/15692/16-а є помилковими, оскільки предмет та підстави позову у даній справі є відмінними від справи №760/15692/16-а; суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому, не розглянувши справу по-суті.
Ухвалою від 16.12.2019 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 240/4844/18 предметом дослідження в даній справі є рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі 22174,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України і звільнений у відставку наказом Міністра оборони України від 04.12.2002 №728 за станом здоров'я та, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2002 №239, виключений зі списків особового складу частини з 20.12.2002 (а.с. 14).
27.12.2011 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 26.12.2011 довічно, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується довідкою Житомирського обласного МСЕК №2 серія 10 ААА №732981 від 27.12.2011 (а.с. 5).
Міністерством оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії МО України від 06.07.2018 №70, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі 22174,50 грн. (а.с. 36).
Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.07.2018 №299 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у сумі 22174,50 грн. (а.с. 37-39).
Вважаючи, що відповідачі повинні були призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 103173,90 грн. виходячи з його грошового забезпечення на момент встановлення інвалідності, а саме 26.12.2011, яке, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2015 № 10111/03-21 (а.с. 34) складає 3439,13 грн. (3439,13 грн.х30=103173,90 грн.), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 753/8237/15-а, а згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній з 01 січня 2007 року до 01 січня 2014 року), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 зазначеного Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28.05.2008 № 499 (у редакції, чинній на момент установлення позивачу інвалідності), у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам II групи виплачується в розмірі 30-місячного грошового забезпечення.
Абзацом 5 підп. 4 п. 2 вищевказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто законодавством на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності було визначено, що для військовослужбовців, яким втрата працездатності встановлена після звільнення з військової служби, грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги, визначається з грошового забезпечення на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а військовослужбовцям, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності.
З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що позивач, якому інвалідність (втрата працездатності) була встановлена після звільнення з військової служби (з 26.12.2011), має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день звільнення (20.12.2002), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як вбачається з розрахункової книжки ОСОБА_1 (а.с.163-171), його грошове забезпечення на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення складало 739,15 грн.
При цьому суд звертає увагу, що види щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗС України на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності були визначені в Додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 № 1294.
Враховуючи наведене, позивачу, звільненому з військової служби 20.12.2002 і розмір грошового забезпечення якого на день звільнення складав 739,15 грн. повинні були призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 26.12.2011 у розмірі 22174,50 грн. (739,15 грн.х30), що і було зроблено відповідачами.
Твердження позивача, що для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 26.12.2011 повинно враховуватись грошове забезпечення, визначене йому у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2015 № 10111/03-21 (а.с. 34), суд вважає хибним, оскільки він на день його звільнення з ЗС України і на день встановлення 2 групи інвалідності не отримував грошового забезпечення у вказаному в ній розмірі 3439,13 грн. і діючим станом на 26.12.2011 законодавством не було передбачено, що вказане в цій довідці грошове забезпечення для обчислення (перерахунку) пенсії повинно впливати на визначення розміру одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності особи після звільнення з військової служби.
Таким чином Міністерством оборони України розмір грошової допомоги ОСОБА_1 був визначений у відповідності до вимог законодавства, що діяли на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності, а тому позовні вимоги до Міністерства оборони України є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до пунктів 7, 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28.05.2008 № 499 (у редакції, чинній на момент установлення позивачу інвалідності), головний розпорядник коштів (в даному випадку міністерство оборони України) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові (в даному випадку Житомирському ОВК) для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею; одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом (в даному випадку Житомирським ОВК) на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу; фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .
Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом (ст. 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ).
Враховуючи зазначені приписи законодавства, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_4 теж є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно не визначає розмір одноразової грошової допомоги та видає наказ про виплату одноразової грошової допомоги лише на підставі відповідного рішення Міністерства оборони України, а тому наказ Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2018 №299 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 26.12.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку в сумі 22174,50 грн. виданий у відповідності до діючого законодавства.
Відносно позовних вимог про урахування відповідачами "висновків, викладених в абзацах 31-33 постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 583/3021/15-а", то вказана справа, оскільки позивач не був її учасником, не стосується прийняття відповідачами спірних рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк