Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 січня 2020 р. Справа№200/14043/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач, управління) про визнання протиправним та скасування рішення № 177 від 02 жовтня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання розглянути заяву від 23 вересня 2019 року про перерахунок пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши розміри заробітної плати за періоди роботи з 01 серпня 1985 року по 30 липня 1990 року та з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 23 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав необхідні документи в тому числі довідку про заробітну плату ДП «Артемвугілля» від 22 березня 2018 року №2203/07, архівну довідку ПП «Приват Архів» про періоди та розмір заробітної плати з 1995 року по 2000 року від 11 лютого 2014 року № 203/3. Однак, відповідач рішенням від 02 жовтня 2019 року № 177 відмовив у врахуванні вказаних довідок через неможливість перевірки їх достовірності та відмовив в перерахунку пенсії.
Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
29 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що первинні документи шахти ім. Леніна ДП «Артемвугілля» та ПП «Приват архів» знаходяться у місті Горлівка, а тому у управління відсутні можливість перевірити обґрунтованість видачі довідок про заробітну плату ДП «Артемвугілля» від 22 березня 2018 року №2203/07 та ПП «Приват Архів» про періоди та розмір заробітної плати з 1995 року по 2000 року від 11 лютого 2014 року № 203/3. За таких обставин, оскільки обов'язковою умовою для обчислення пенсії заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, вказані довідки не були враховані управлінням.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30 жовтня 2017 року № 1426-89510.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою від 23 вересня 2019 року про перерахунок пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач додав довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 22 березня 2018 року №2203/07 та архівну довідку від 11 лютого 2014 року №203/3.
Рішенням від 02 жовтня 2019 року № 177 відповідач відмовив в перерахунку пенсії згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до вказано рішення управлінням не враховано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 22 березня 2018 року №2203/07 та архівну довідку від 11 лютого 2014 року №203/3 оскільки не має можливості провести перевірку достовірності довідок у зв'язку з тим, що первинні документи підприємств знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Не погоджуюсь з таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч. 4 ст. 45 вказаного Закону, яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Пунктом 1.7 розділу І Порядку визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як вбачається зі спірного рішення, підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії слугувало не врахування довідок про заробітну плату, оскільки у управління відсутні можливість провести перевірку достовірності виданих довідок у зв'язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Суд не приймає зазначені посилання відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.
Крім того, суд зазначає, що довідка ПП «Приват Архів» № 203/3 видана 11 лютого 2014 року, тобто коли місто Горлівка не відносилось відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Суд також звертає увагу, що Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Державне підприємство «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533) перереєструвалось на підконтрольній українській владі території, проте в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем довідці від 22 березня 2018 року № 2203/07 до заяви про перерахунок пенсії по заробітку.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З аналізу вищенаведених норм нормативно-правових актів суд приходить до висновку, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Проте це є правом, а не обов'язком відповідача.
В даному випадку відповідач з формальних підстав не вжив жодних заходів спрямованих на повне, всебічне з'ясування спірного питання, відмовив у перерахунку пенсії.
Право особи на перерахунок пенсії, яке гарантоване чинним законодавством, також підпадає під дії та захист гарантованим прав, визначених ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.).
Суд не може розцінювати факт неможливості провести перевірку даної довідки первинними документами та факт відсутності тимчасового доступу до них, як рівнозначні обставини, що позбавляють права позивача на перерахунок пенсії, з урахуванням принципів здійснення адміністративного судочинства. Факт відсутності первинних документів, на підставі яких видано спірну довідку, не встановлений.
Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були створенні до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач працював.
У зв'язку з тим, що будь-яких посилань на невідповідність довідок діючому законодавству відповідачем не наведено відмова у перерахунку пенсії у зв'язку з неможливістю проведення перевірки наданих довідок про заробітну плату є неправомірною.
Крім того, жодним законодавчим актом не заборонено враховувати заробітну плату при нарахуванні (перерахунку) пенсій за той період, коли особа, яка набула права на пенсію, працювала на території Донецької області, а громадянин не може нести особисту відповідальність за те, що відбувається на території вказаної області, та не може відповідати за діяльність інших осіб.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 177 від 02 жовтня 2019 року прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Вимога позивача про зобов'язання розглянути заяву від 23 вересня 2019 року про перерахунок пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно ст. 40 Закону №1058 зарахувавши розміри заробітної плати за періоди роботи з 01 серпня 1985 року по 30 липня 1990 року та з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року підлягає задоволенню в частині зобов'язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні, оскільки правовідносини із призначення (перерахунку) та виплати пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.
Крім того суд також звертає увагу, що позивач просить суд зобов'язати відповідача розглянути заяву про перерахунок пенсії зарахувавши розміри заробітної плати за періоди роботи з 01 серпня 1985 року по 30 липня 1990 року та з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року, що становить 120 календарних місяців, а отже суперечить положенням ст. 40 Закону №1058 відповідно до якої за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., судові витрати у розмірі 384,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 177 від 02 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про перерахунок пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири ) гривні 20 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 08 січня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко