Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2020 р. Справа№200/14685/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року та зобов'язання виплатити пенсію за вказаний період.
21 грудня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Одночасно суд задовольнив клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відстрочив позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 копійок до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду.
Ухвалою від 14 січня 2020 року суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, проте належні суми пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року відповідачем виплачені не були, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його конституційні права.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на нормативно-правові акти з питань соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб, зокрема, відзначивши, що борг з виплати пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 не виплачується, а його нараховано на додаткову відомість та буде виплачено після її фінансування.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 12 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем по справі.
Як зазначає відповідач у відзиві, позивач є громадянином України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 та перебуває на обліку в головному управлінні. 28 лютого 2018 року до головно управління надійшла копія витягу з протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 15 січня 2018 року № 2. Витяг містить інформацію щодо відмови позивачу у відновлені виплати пенсії у зв'язку з не проживання позивача за адресою вказаною у довідці ВПО. З урахуванням норм діючого законодавства та вищевказаного витягу позивачу припинено нарахування та виплату пенсії з 1 квітня 2018 року про, що складено атестат від 6 березня 2018 року № 1843/03-02-08. 19 липня 2018 року головним управлінням отримано документи на поновлення виплати пенсії позивача. На підставі повторно наданих документів на поновлення виплати пенсії та враховуючи рішення комісії від 30 серпня 2019 року № 106 позивачу з 1 березня 2019 року поновлено виплату пенсії. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, заборгованість по пенсії за періоди з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року обліковується та буде сплачена після прийняття відповідної постанови. Станом на теперішній час постанова КМУ відсутня.
Листом відповідача від 19 червня 2019 року вих. № 6593/03-3 позивача поінформовано, що пенсія за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року обліковується та буде виплачена після прийняття окремого порядку КМУ.
Відповідно до довідки від 12 лютого 2019 року позивачу не було виплачено пенсію за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року.
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву, спірними питанням у справі є правомірність не виплати пенсії за минулий час.
Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
1) ознаки типових справ;
2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (пункт 113 рішення):
1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;
2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3- 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV);
4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).
Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме - у пункті 114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:
1) є громадянином України;
2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;
3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.
Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.
Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.
На підставі досліджених матеріалів даної адміністративної справи суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм - відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.
Суд зазначає, що в силу вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду зразкової справи дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, суд зауважує, що відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів щодо існування передбачених нормами статті 49 Закону № 1058-IV підстав для припинення виплати пенсії (попереднім управлінням). Крім того, за наявності усіх підстав для поновлення виплати пенсії позивачу, зокрема, наявності позитивного рішення комісії про поновлення виплат, відповідач протиправно не сплатив виниклу заборгованість з виплати пенсії.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач у цьому разі не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд зауважує, що припинення виплат пенсії відбулося не з вини відповідача, але він протиправно не виплатив заборгованість з пенсії, чим допустив протиправну бездіяльність. Крім того, на теперішній час виплату пенсії позивача поновлено. Тому, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права, ніж обраний позивачем та задовольнити позов, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії та зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року. За таких обставин, враховуючи досліджені матеріали справи та зроблені судом висновки, зважаючи лише на обрання судом іншого способу захисту порушеного права, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, суд зазначає, що позивач у позовних вимогах просив суд допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць. Вирішуючи питання щодо можливості звернення постанови до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.
Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду щодо зобов'язання відповідача виплатити заборгованість підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Крім того, позивач у позовній заяві просив суд зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду. Крім цього, позивач не навів обґрунтованих підстав щодо намірів відповідача не виконувати рішення суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позивачеві відстрочено сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. до ухвалення рішення по суті.
Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 1 квітня 2018 року по 28 лютого 2019 року - у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 14 січня 2020 року. Повне судове рішення складено 14 січня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар