Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 січня 2020 р. Справа№200/12973/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.10.2019 № Ф-82119-46, зобов'язання виключити з інтегрованої картки єдиний внесок в сумі 2842,25 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що визначення відповідачем недоїмки та прийняття вимоги порушує статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за змістом частини 4 якої від сплати єдиного внеску звільнено пенсіонерів за віком та інвалідів, що отримують пенсію або соціальну допомогу. Позивач зауважив на тому, що набуття особою права на отримання пенсії за віком виключає можливість покладення на таку особу обов'язку одночасної сплати єдиного соціального внеску, а тому сформована відповідачем вимога із визначенням в ній суми боргу є протиправною.
Згідно викладеного у відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував з наступних підстав. Відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми недоїмки, штрафних санкцій та пені платників єдиного внеску погашаються за рахунок сум, що надходять від платника, в порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктами 3 та 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739 передбачено обов'язок органу доходів та зборів у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску формувати вимоги про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.
Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів за позивачем обліковувалася заборгованість, на підставі цих даних ГУ ДПС у Донецькій області сформовано спірну вимогу про сплату боргу, оскільки це є обов'язком останнього, який жодним законом не скасовано. Позивачем не надавалось відповідачу відомостей про отримання пенсії, а відтак у відповідачу не було підстав для не нарахування єдиного внеску.
Ухвалою від 11.11.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком за списком 1 згідно з посвідчення, виданого 27.07.2004 Жовтневим УПФУ (м. Маріуполь) терміном дії з 31.12.2003 довічно.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 01.06.1995 по 27.06.2018 обліковувалася як фізична особа-підприємець за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 , місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку у Марiупольській об'єднаній державній податковій iнспекцiї Головного управлiння ДФС у Донецькiй областi (Центральне вiддiлення).
В інформаційній системі органів ДФС відображено нарахування єдиного соціального внеску позивачу з 20.01.2014 по терміну сплати 20.01.2014, 22.04.2014 по терміну сплати 22.04.2014, 21.07.2014 по терміну сплати 21.07.2014 по 1267,95 грн. за кожний період.
23.10.2019 позивачем отримано сформовану відповідачем вимогу про сплату боргу від 10.10.2019 № Ф-82119-46, якою вимагається до сплати позивачем недоїмка з єдиного соціального внеску, що обліковується станом на 30.09.2019 в сумі 2842,25 грн.
Згідно розрахунку спірної вимоги недоїмка по терміну сплати 20.01.2014 станом на 30.09.2019 складає 306,35 грн., 22.04.2014 та 21.07.2014 - по 1267,95 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону N 2464-VI).
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону N 2464-VI).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону N 2464-VI).
Статтею 12 Закону № 2464-VI до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику віднесено забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску .
Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 статті 1 Закону України № 2464-VІІІ).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Редакція частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI (чинна до 01.01.2018) передбачала, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 4 Закону N 2464-VI (діє з 01.01.2018) особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Такі ж самі умови щодо звільнення особи від сплати єдиного соціального внеску визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015.
Аналіз статті 4 Закону N 2464-VI в редакції, що діяла в період виникнення за позивачем заборгованості, свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, за наявності таких обов'язкових умов: отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, 2 - отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з пенсійним посвідченням позивач з 31.12.2003 отримує пенсію за віком списком 1.
Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI встановлено пільги для всіх суб'єктів, які набули право на призначення пенсії за віком, обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску цією нормою не визначено.
Відповідна правова позиція у подібній категорії спорів висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 814/779/17.
Враховуючи набуття позивачем права на призначення пенсії за віком з 31.12.2003, саме з цього часу позивач звільнена від сплати єдиного соціального внеску та могла бути платником внеску лише за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 передбачено, що для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з п. 3 розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Оскільки позивач звільнена від сплати єдиного соціального внеску, починаючи з 31.12.2003, відповідачем безпідставно відображено його нарахування в ІКП позивача 20.01.2014 на суму 306,35 грн., 22.04.2014 та 21.07.2014 - по 1267,95 грн.
Наведене вище свідчить про безпідставність включення відповідачем до складу вимоги від 10.10.2019 № Ф-82119-46 недоїмки з єдиного соціального внеску в сумі 2842,25 грн., що виникла у зв'язку зі здійсненням вищенаведених нарахувань, та наявність підстав для проведення відповідних коригувань в Інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення безпідставно відображених нарахувань єдиного внеску за період, нарахування якого здійснено в період з 20.01.204 по 21.07.2014.
Також наведене свідчить про протиправність вимоги від 10.10.2019 № Ф-82119-46.
Враховуючи викладене вище, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
З огляду на таке, сплачений позивачем судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ідентифікаційний код юридичної особи 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску від 10.10.2019 № Ф-82119-46 на суму 2842,25 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника - ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованого єдиного соціального внеску в сумі 2842,25 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик