14 січня 2020 року Справа № 160/12633/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
рішення оформлене листом Відділу з питань перерахунків пенсій № 20 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.09.2019 р. № 6901/П-09 «Щодо пенсійного забезпечення» щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати його.
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1979 р. по 30.08.1982 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1982 р.- 30.08.1998 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1998 р. по 02.02.2010 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській школі мистецтв; з 03.02.2010 р. по 30.06.2018 р. на посаді викладача з класу фортепіано в КПНЗ «Царичанська школа естетичного виховання».
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про отримання десяти пенсій як працівнику освіти, який має більш ніж 30 років педагогічного стажу і вийшла на пенсію за віком, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 07.10.2019 року позивач отримала лист відповідача від 30.09.2019 року № 6901/П-09, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в наданні грошової виплати, яка надається згідно п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав не зарахування до спеціального педагогічного стажу жодного періоду роботи позивача на педагогічних посадах. Відповідач вважає, що в розділі «Позашкільна освіта» Постанови КМУ № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі Постанова №, 909), в переліку посад та закладів освіти відсутня посада викладача з класу фортепіано. Позивачка вважає, що відповідач умисно застосовує дискримінацію до викладачів позашкільних навчальних закладів чим порушує її права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
08.01.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що посади викладача по класу фортепіано у позашкільних навчальних закладах не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909. Крім того, зазначили, що позивачкою пропущений строк на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки спірна допомога виплачується при призначення пенсії, яка була призначена з 02.07.2018 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.08.1979 р. по 30.08.1982 р. перебувала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1982р.-30.08.1998 р. перебувала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1998 р. по 02.02.2010 р. перебувала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській школі мистецтв; з 03.02.2010 р. і по теперішній час працює на посаді викладача з класу фортепіано в КПНЗ «Царичаиська школа естетичного виховання» Царичанської селищної ради.
З 30 червня 2018 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком.
Листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 30 вересня 2019 року № 6901/П-09 позивачці відмовлено у виплаті грошової допомоги, в якому зазначено, що ОСОБА_1 немає законних підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Посада викладача по класу фортепіано у позашкільних навчальних закладах Переліком не передбачено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України від 05.09.2017 року № 2145-VIII «Про освіту» позашкільна освіта разом із повною загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами є невід'ємним складником системи освіти та становить структуру освіти в Україні.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про позашкільну освіту» та Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)
Статтею 19 Закону України «Про позашкільну освіту», пунктом 25 Положення про позашкільний навчальний заклад , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433, встановлено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема вчителі, викладачі всіх спеціальностей, концертмейстер, акомпаніатор; до посад науково-педагогічних працівників, в тому числі, викладачі та концертмейстери.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 45 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Як передбачено ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 року за №1841-III, з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року за № 433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Як вбачається з Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (далі - Перелік № 909), до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема: у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах відносяться учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у позашкільних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно з Приміткою 2 до Переліку № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Приміткою 3 до Переліку № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
У свою чергу, Переліком закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397, було передбачено посаду викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ; посаду викладача училища. Приміткою 1 до вказаного Переліку передбачено, що вчителі та інші працівники освіти заочних середніх шкіл, технікумів та інших середніх спеціальних навчальних закладів, зазначених у цьому Переліку, відносяться до числа осіб, що мають право на отримання пенсії за вислугу років.
Крім того, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року № 397/21 за поданням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, без внесення змін до неї.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників, в тому числі й викладач по класу фортепіано позашкільного навчального закладу.
Таким чином, на переконання суду, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаж роботи ОСОБА_1 з 01.08.1979 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера та з 01.09.1998 р. по 02.02.2010 р. перебувала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській школі мистецтв, а також з 03.02.2010 р. і по теперішній час на посаді викладача з класу фортепіано в КПНЗ «Царичанська школа естетичного виховання» Царичанської селищної ради, підтверджений її трудовою книжкою.
Отже, у вказані періоди позивач працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на включення періодів роботи ОСОБА_1 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера до спеціального (педагогічного) стажу, а відтак відмова відповідача у виплаті грошової допомоги є протиправною
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.
Відповідно п. 2 вказаного Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно з п.5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Положеннями п. 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення.
Згідно з п.7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, її посади відносяться до посад педагогічних працівників, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191.
Застосування вищенаведених норм у такий спосіб відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №876/5312/17 та від 13.02.2019 року у справі №233/4308/17, а тому такий, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховується при вирішенні даної справи.
Як передбачено абзац.1 ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1979 р. по 30.08.1982 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1982 р.-30.08.1998 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1998 р. по 02.02.2010 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській школі мистецтв; з 03.02.2010 р. по 30.06.2018 р. на посаді викладача з класу фортепіано в КПНЗ «Царичанська школа естетичного виховання» та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Крім того, суд зазначає, що строкового обмеження стосовно виплати грошової допомоги, яка неправомірно була невиплачена при призначенні пенсії, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає, а відтак доводи відповідача про пропуск строку на звернення до суду є безпідставні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 1140/3136/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1536,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 13.12.2019 року, а не 768,40 грн, як вважає відповідач, о скільки за вимоги немайногового характеру судовий збір за кожну вимогу окремо, окрім похідної від основної вимоги.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом Відділу з питань перерахунків пенсій № 20 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.09.2019 р. № 6901/П-09 «Щодо пенсійного забезпечення» щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1979 р. по 30.08.1982 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1982 р.- 30.08.1998 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській дитячій музичній школі; з 01.09.1998 р. по 02.02.2010 р. на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Царичанській школі мистецтв; з 03.02.2010 р. по 30.06.2018 р. на посаді викладача з класу фортепіано в КПНЗ «Царичанська школа естетичного виховання».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев