копія
19 листопада 2019 року Справа № 160/10016/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
15 жовтня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.10.2019 року №57326963, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позову зазначено, що 09 жовтня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано постанову про накладення штрафу від 03.10.2019 року №57326963 винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідно до якої позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10200 гривень за невиконання без поважних причин боржником рішення.
Позивач вважає постанову про накладення штрафу від 03.10.2019 року №57326963 протиправною, необґрунтованою, прийнятою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 09 годину 30 хвилин 05 листопада 2019 року.
Останнє судове засідання 19 листопада 2019 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Відповідачем не надано до суду відзиву на позов протягом строків, визначених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року.
Згідно з ч.ч.5,8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
В судове засідання 19 листопада 2019 року представник позивача не прибув, звернувшись на адресу суду 19.11.2019 року із клопотанням про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та неявку належним чином повідомленого представника відповідача, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року у справі №804/2321/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 27.08.2017 року раніше призначеної пенсії та виплаті пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 27.02.2018 року № 19/194;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.08.2017 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити пенсію, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 27.02.2018 року №19/194, з урахуванням раніше виплачених сум;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На підставі вказаного рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.08.2018 року по справі видано виконавчий лист №804/2321/18 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.08.2017 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити пенсію, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 27.02.2018 року №19/194, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом позивач повідомив відповідача про фактичне добровільне виконання рішення суду, а саме: про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 :
доплата за період з 09.08.2018 р. по 30.09.2018 р. у розмірі 1 248,13 грн., виплачена у жовтня 2018 року разом з основним розміром пенсії;
доплата за період з 28.08.2017 р. по 08.08.2018 р. у розмірі 8 182,20 грн. буде виплачена у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.
Однак, 03 жовтня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Дніпропетровській області Осельською Т.П. прийнято постанову про накладення штрафу у ВП №57326963, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області накладено штраф у розмірі 10200 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин.
В обґрунтування прийнятої постанови зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення фактично у повному обсязі не виконало, причини поважності його невиконання не виявлені, при цьому останнім ігноруються факти встановлені судовим рішенням.
Зазначена постанова отримана позивачем 09.10.2019 за вхід. №21622/20, що підтверджується наданою до позовної заяви копією супровідного листа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з оскаржуваною постановою про накладення штрафу, звернулось до суду з цим позовом.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена статтею 75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду та постанови про відкриття провадження без поважних причин у визначений строк, за умови, що судове рішення не виконується боржником без поважних причин, тобто, коли він має реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не робить цього.
З аналізу вказаних норм випливає, що Законом №1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. Тому на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
В той же час, відповідач, обґрунтовуючи підставу для накладення на позивача штрафу за не невиконання рішення суду без поважних причин зазначає про часткове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року.
Позивач в позовній заяві зазначив, що доплата за період з 28.08.2017 р. по 08.08.2018 р. у розмірі 8 182,20 грн. ОСОБА_1 буде виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства (п.п. 20, 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України).
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
За таких обставин, часткове невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з незалежних від нього причин, через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету, є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII.
При цьому, суд зауважує, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а (провадження №К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 року по справі № 757/29541/14-а (провадження №К/9901/12146/18).
Також суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 16.07.2018 року (справа № 811/1469/18) в якій зафіксовано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладені обставини справи суд дійшов висновку, що державним виконавцем, на час прийняття оскаржуваної постанови не було досліджено усіх обставин виконання боржником судового рішення, внаслідок чого застосування до позивача штрафної санкції є передчасним.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року виконане позивачем у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством України.
З вищенаведеного вбачається, що державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника лише при умові невиконання ним рішення без поважних причин.
Істотною умовою накладення штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.
Таким чином, накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду без поважних причин є неправомірним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у сумі 1 921,00 грн.
Керуючись 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.10.2019 року ВП №57326963, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською Т.П.
Присудити на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у сумі 1 921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
19 листопада 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
Згідно з оригіналом.
Суддя В.М. Олійник