13 січня 2020 року Справа № 160/12332/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати дії відповідача щодо проведення нарахування пенсії на користь ОСОБА_1 протиправними.
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.09.2019 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до відповідача з заявою про первинне призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку. Проте, відповідачем листом від 05.11.2019 року повідомлено позивача, що згідно з особисто наданою заявою від 09.10.2019 року останнього переведено із пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі № 160/12332/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.
09 січня 2020 року на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року на адресу суду надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи ОСОБА_1 та відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що згідно з особисто наданою заявою від 09.10.2019 року позивача переведено із пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Крім того, пенсія позивача обчислена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки у розмірі 4404,35 грн.
З урахуванням наведеного, головне управління пенсійного фонду України у задоволенні позовних вимог просило відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
09.10.2019 року ОСОБА_1 , маючи достатній вік та необхідний страховий стаж відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до головного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено до відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 1 лист від 04.10.2019 року про припинення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.11.2019 року.
На підставі заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 09.10.2019 року.
Не погодившись з діями відповідача щодо здійснення переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивач звернувся до головного управління пенсійного фонду України з листом від 25.10.2019 року про надання роз'яснень щодо призначення пенсії та здійснити призначення пенсії та виплату пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за календарні 3 роки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 206, 2017, 2018 рік, починаючи з 10.09.2019 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.
За результатами розгляду вищезазначеного листа головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 05.11.2019 року, що згідно з особисто наданої заяви від 09.10.2019 року позивача переведено із пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того зазначено, що пенсія обчислена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки (4404,35 грн).
Своєю відмовою, на думку позивача, управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області порушує його конституційне право на соціальний захист, передбачене ст.46 Конституції України, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій тощо.
Своє право на призначення пенсії за віком позивач реалізує вперше, маючи страховий стаж 41 рік 11 місяців, а тому вважає, що має право на той розмір пенсії, що визначено законодавством України.
Не погодившись з діями відповідача щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України від 9 липня 2003 року N 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 9 квітня 1992 року № 2262-XII.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно з частиною другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до частини третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року N 3668-VI «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (Закон N 3668-VI) (далі - Закон N 3668-VI) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Позивачу при розрахунку пенсії за віком застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 рік та 2018 роки (4404,35 грн).
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З матеріалів справи вбачається, даний перерахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки ОСОБА_1 не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, а просив призначити йому іншу пенсію за іншим Законом.
У ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені ст. 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом. Тому положення ч. 3 ст. 45 Закону в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню.
Аналогічні правові позиції висловлені Вищим адміністративним судом України у постановах від 01.12.2013 року у справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 року у справі №К/800/45035/13, від 16.01.2014 року у справі № К/800/1384/13.
Доводи відповідача не приймаються до уваги, так як в частині третій статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо проведення нарахування пенсії на користь ОСОБА_1 та вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.09.2019 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 статті 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Суд зробив висновок, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно з ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати дії відповідача щодо проведення нарахування пенсії на користь ОСОБА_1 протиправними.
Зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.09.2019 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук