Справа№751/9250/19
Провадження №2-а/751/5/20
14 січня 2020 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.,
при секретарі Сащенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенка Романа Володимировича, третя особа на боці відповідача - Управління патрульної поліції у Чернігівській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
з участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Хайтова П.В., представника третьої особи - Бугрима М.П.,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
16.12.2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенка Р.В. про визнання дій протиправними і скасування постанови ДПО18 № 585545 від 04.12.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, стягнення 2000 гривень витрат на правову допомогу. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 04.12.2019 року відповідачем винесено відносно нього постанову ДПО18 № 585545 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за порушення п.12.4 ПДР України. Зазначає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, є незаконною та протиправною, а тому підлягає скасуванню. Відповідач діяв у спосіб не передбачений нормами чинного законодавства, чим порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію». При розгляді справи та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності були допущені грубі порушення вимог КУпАП, а саме: не надано документів на право використовувати пристрою під назвою «Trucam», відповідач спочатку притягнув його до адміністративної відповідальності та виніс оскаржувану постанову, а потім роз'яснив йому права, тому він був позбавлений можливості скористатися послугами перекладача та адвоката, відмовив у перенесенні розгляду справи на інший день, знаходження приладу вимірювання швидкості руху в руках у інспектора вважає порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Також, інспектор не прийняв до уваги, що він не керував транспортним засобом. Вказує, що відповідач не мав права складати постанову, а повинен був скласти протокол, тому що прилад «Trucam» не є приладом автоматичної фото, відео фіксації. Вважає, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм чинного законодавства України, без достатніх доказів, а тому є незаконною і підлягає скасуванню. Підставами позову є Правила дорожнього руху, ст.ст.245,251, 252, 268, 280 КУпАП.
26.12.2019 року від відповідача - інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенка Р.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими. Вказує, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому жодним чином не порушив права позивача, а постанова повністю відповідає вимогам законодавства, тому підстав для її скасування немає. Посилається, що факт порушення ОСОБА_1 п.12.4 ПДР України зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000560), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012, та із фотознімку на DVD-диску вбачається, що автомобіль із державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався в населеному пункті зі швидкістю 78 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості в населених пунктах згідно ПДР. Зазначає, що посилання позивача на некерування транспортним засобом не відповідають дійсності та спростовуються відео з нагрудної камери (а.с.90-101).
Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.118-121), в якому вказує, що обставини на які посилається у відзиві відповідач не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними доказами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.12.2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Чернігівській області. Справу призначено до розгляду на 26.12.2019 року без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) учасників (а.с.15-16).
26.12.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом учасників і свідків.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.12.2019 року клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом учасників і свідків задоволено і справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників (а.с.111).
В судовому засідання позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, при викладенні пояснень посилалися на обставини викладені в адміністративному позові і відповіді на відзив. Наполягали, що позивач не керував транспортним засобом і не порушував правил дорожнього руху, а тому постанова підлягає скасуванню.
Представник Управління патрульної поліції у Чернігівській області в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.01.2020 року (без видалення суду до нарадчої кімнати) прийнято відмову позивача від допиту заявленого свідка ОСОБА_2 (а.с.88).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що проїжджаючи побачив, що стоїть машина ОСОБА_1 , якого раніше знав. Після того, як відвідав магазин і повертався побачив біля авто ОСОБА_1 інспекторів поліції. В його присутності приїхав командир роти і сказав, щоб виносили постанову. На місці події був не спочатку і не до кінця, всього хвилин 30-40, бачив інспектора ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Чи роз'яснювалися ОСОБА_1 права не пам'ятає.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Інспектором взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенантом поліції Атрощенко Р.В. 04.12.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №585545, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн. (а.с.102).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 04.12.2019 року о 13 год. 32 хв. в м. Чернігові по проспекту Миру, 249, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ-2752», державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000560).
Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року засвідчує, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювання техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCАМ, який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12» (а.с.107).
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17311 від 18.11.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCАМ LTI 20/20 № ТС000560 відповідає вимогам, діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2км/год до 200 км/год; ± 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год (а.с.103).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із представленого на підтвердження вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відеозапису з бодікамери інспектора патрульної поліції вбачається наступне:
Фіксування порушення було здійснено за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, порядок застосування якого регламентується ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» і використання якого не суперечить чинному законодавстві (а.с.103,107).
Інспектором роз'яснено водію причину зупинки, його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі і право користуватися юридичною допомогою адвоката і послугами перекладача, також, на місці події був присутній його довіритель - адвокат Хайтов П.В., який фактично надавав юридичну допомогу ОСОБА_1 і який в даному провадженні є його представником. При складанні процесуального документа порушень з боку уповноваженої особи щодо порядку оформлення оскаржуваної постанови не спостерігається, інспектором вчинені всі необхідні дії, які передбачені нормами КУпАП та Законом України «Про Національну поліцію» при виявленні адміністративного правопорушення та притягнення особи до відповідальності. В судовому засіданні позивач надавав пояснення державною мовою, якою, як було з'ясовано судом, володіє в достатній мірі.
Покази свідка ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки свідок прибув на місце події о 13.58 годині, а правопорушення зафіксовано о 13.32 годині, тому не міг бачити факту вчинення правопорушення, що не заперечує і сам свідок.
Представлені позивачем відеозаписи, які були переглянуті судом містять ознаки їх монтування, та на них вбачається, що вони були здійснені після 15 години, по збігу більше ніж 1,5 години після вчинення правопорушення та здебільшо містять відтворення обставин зачитування та вручення постанови.
Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.
Щодо посилання позивача на те, що поліцейський повинен був скласти протокол суд зазначає наступне.
Нормами Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п'ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП, визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, пункт 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 визначає, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Більше того, ч. 4 ст. 258 КУпАП визначає, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином, поліцейським правомірно не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а винесено саме постанову.
Доводи позивача стосовно того, що він не керував транспортним засобом суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення і повністю спростовуються оглянутим відеозаписом.
Таким чином, позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні правопорушення.
Отже, постанова серії ДПО18 №585545 від 04.12.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, винесена інспектором взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенко Р.В. в межах своїх повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами по справі, а тому відсутні підстави для скасування даної постанови.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без задоволення, а постанову серії ДПО18 №585545 від 04.12.2019 року - без змін.
V. Розподіл судових витрат
У відповідності до ст. 139 КАС України понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 283-284, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 12, 94, 139, 241-246, 255, 257-263, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенка Романа Володимировича, третя особа на боці відповідача - Управління патрульної поліції у Чернігівській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.
Постанову серії ДПО18 №585545 від 04.12.2019 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Атрощенко Р.В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 - залишити без змін.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м.Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст судового рішення виготовлено 14.01.2020 року.
Суддя Л.Б. Філатова