Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
"11" березня 2010 р. № 11/126-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Маріщенко Л.О.
судді
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 14.10.09р.)
від відповідача (ів) 1) Ускова Т.В. (довіреність від 21.12.09р.)
2) Куколя В.В. (довіреність від 10.03.10р.), Федоренко А.В. (довіреність від 10.03.10р.)
3) Марчук А.В. (довіреність від 22.12.09р.)
третіх осіб
прокурора
Розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_6 (с. ГальчинАндрушівський район Житомирська область)
до 1) Відкритого акціонерного товариства "Житомирводбуд" (м. Житомир)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Укрполімер" (м. Бориспіль Київської області)
3) Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" (м. Бердичів)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.03.2004р. та зобов'язання скасування запису про реєстрацію права власності
Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.2004р., укладеного між ТОВ виробничо-торгівельної фірми "Укрполімер" та ВАТ "Житомирводбуд", та зобов'язання КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" скасувати запис про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.2004р. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору купівлі - продажу основних фондів від 27.12.2000 року позивач придбав у ВАТ "Житомирводбуд" складське приміщення, розташоване в м. Андрушівка, вул. Леніна,5 на території заводу по виготовленню п/е труб, а коли він звернувся у вересні 2009 року до КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" для здійснення реєстрації права власності на склад, йому було відмовлено з посиланням на спірний договір.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.2004р. між ТОВ виробничо-торгівельної фірми "Укрполімер" та ВАТ "Житомирводбуд", а також зобов'язати КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" скасувати запис про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.2004р.
Представник першого відповідача надав відзив, в якому зазначив, реєстрація права власності на нерухоме майно, що належало ВАТ "Житомирводбуд" було прийняте Державним комунальним підприємством "Бердичівське МБТІ 22.01.04р. згідно переліку нерухомого майна №1/205 від 06.12.01р., а позивач придбав нерухоме майно, а саме склад вартістю 21600 грн. 27.12.00р. і міг за певний час оформити право власності, так як підставою для оформлення є договір укладений в простій письмовій формі та акт прийому-передачі.
Закон про купівлю-продаж об'єктів виробничого призначення без нотаріального посвідчення діяв до 2004р. і тільки халатність позивача оформити право власності привело до плутанини.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.04р. покупцю ТОВ "Укрполімер" були передані : матеріально-технічний склад вартістю 48155,85 грн. та виробничий корпус вартістю 26547,81 грн. на загальну суму 89644,39 грн.
Згідно договору купівлі-продажу від 28.12.04р. покупцю були передані:
- адміністративно-побутове приміщення, вартістю - 39200,42 грн.;
- котельня, вартістю - 30375,94 грн.;
- склад, вартістю - 7841,47 грн.
Перший відповідач зазначає, що склад вартістю 21600 грн. ТОВ "Укрполімеру" не передавався.
Тому перший відповідач рахує, що ніяких дій, що порушують права позивача по справі не вчинено.
Представник другого відповідача (ТОВ виробничо-торгівельна фірма "Укрполімер") в своєму відзиві, наданому в судове засідання, зазначив, що позивач просить суд визнати недійсним договір, укладений 04.03.04р., а відповідно до ст. 257 ЦК України тривалість загальної позовної давності становить три роки. Таким чином, тривалість позовної давності в даному випадку закінчилась 05.03.07р..
Також представник другого відповідача зазначає, що в позовній заяві відсутні будь-які юридичні обґрунтування своїх позовних вимог та наведені лише перекручення змісту вимог чинного законодавства.
Позивач посилається на ст. 386 ЦК України, яка на його думку дає йому право вимагати визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна.
Реальний же зміст згаданої статті дає право позивачу лише вимагати заборони вчинення дій, які порушують його майнові права, а не визнавати недійсними будь-які договори.
Недійсність правочину можна визнати на підставі норм, які містяться в параграфі 2 Глави 16 Розділу ІV ЦК України, на які позивач не посилається.
Також другий відповідач зазначає, що він є власником спірного нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу цього майна, оформленого та зареєстрованого належним чином, про що свідчить витяг з реєстру права власності, копія якого додана до позовної заяви ОСОБА_6
Також, другий відповідач є власником земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, що підтверджується державним актом на цю землю.
Представник третього відповідача в судовому засіданні пояснив, що інвентаризація майна першого відповідача була проведена в 2003р. , а технічний паспорт виданий лише в 2004р.
Склад, на який претензії позивач в інвентарному описі значиться під буквою "г". Однак, він не може зареєструвати за позивачем право власності, так як дане спірне приміщення зареєстроване на праві власності за ТОВ виробничо-торгівельною фірмою "Укрполімер".
Ухвалою заступника голови господарського суду від 22.12.09р. строк вирішення спору продовжено на один місяць.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 27.12.2000р. позивач придбав об'єкт нерухомого майна - склад, вартістю 21600 грн.
У відповідності до положень Цивільного кодексу України в редакції 1963 року право власності на майно переходило з моменту передачі майна. На виконання вказаного положення, сторонами було підписано, після повної оплати , акт приймання-передачі майна ВАТ "Житомирводбуд", на підставі якого й перейшло право власності.
Позивач також зазначає, що ним було замовлено у Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" виготовлення технічного паспорту для проведення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
За результатами виконання робіт було підготовлено технічний паспорт на нерухоме майно.
З метою здійснення реєстрації права власності, в вересні 2009р. позивач звернувся до третього відповідача (Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області") для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна-склад.
Однак, позивачем було отримано рішення про відмову в реєстрації від 08.09.09р., з якого вбачається , що на момент звернення вказане приміщення вже зареєстроване за другим відповідачем (ТОВ ВТФ "Укрполімер") на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.04р.
Позивач вважаючи що даний договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.04р. порушує його право власності на придбане майно - склад просить суд визнати його недійсним.
Також, позивач просить зобов'язати КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в Житомирській області" скасувати запис про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 04.03.04р.
Позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач посилається, що ним було придбано спірне нерухоме майно - склад на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.00р.
Однак, в даному договорі не зазначено характеристики даного приміщення, його розміри , за якими можна було б ідентифікувати даний склад.
Також, позивачем не надано суду правовстановлюючих документів на спірне майно.
З матеріалів справи, вбачається, що спірне нерухоме майно належить ТОВ ВТФ "Укрполімер" на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.03.04р. , що також підтверджується витягом з реєстру права власності.
Позивач просить визнати вказаний договір від 04.03.04р. не дійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК, а саме:
- зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачем суду не надано доказів, що при укладанні договору купівлі-продажу від 04.03.04р. між першим і другим відповідачем, була порушена одна з вказаних норм.
Крім того, позивачем суду не доведено його право власності на спірне приміщення.
Права особи, яка вважає себе власником спірного майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ч.1 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.
Проаналізувавши норми ст. 658, ст. 215 ч.1, ст. 216 ч.1 ст. 387, ст. 388 ЦК України господарський суд приходить до висновку, що захист прав позивача при наявних обставинах можливий лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, тобто позову про витребування спірного майна у другого відповідача.
До того ж господарський суд звертає увагу, що в позовній заяві не зазначено норми закону, за якою договір від 04.03.2004 р. має бути визнано недійсним.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з моменту його підписання.
Суддя Маріщенко Л.О.
Дата підписання 19.03.2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3, 4, 5 - відповідачам