Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
від "16" березня 2010 р. Справа № 18/166
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кравчук М.І., доручення №79 від 15.03.2010р.;
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м.Київ)
до Приватної агрофірми "Лан" (с.Бабушки Чуднівського району)
про стягнення 43489,85грн.,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 43489,85грн., з яких: 27539,56грн. основного боргу, 3799,31грн. пені, 5403,79грн. 30% річних, 1239,28грн. інфляційних, 5507,91грн. штрафу та 2200,00грн. адвокатських витрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр господарського суду на відправку кореспонденції від 22.02.2010р. за вих.№1863 (а.с.52).
Представник відповідача в судове засідання подав письмовий відзив, в якому зазначає про погашення суми основного боргу у розмірі 27539,56грн., на підтвердження надав банківську виписку від 17.02.2010р. на суму 13000,00грн. та платіжне доручення від 03.03.2010р. на суму 14539,56грн., просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
12 травня 2009 року між ТОВ "Тридента Агро" (продавець) та ПАФ "Лан" укладено Договір №37-05-09/3 купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу (а.с.13).
Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.1).
Умовами договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (п.5.1).
Оплата товару проводиться наступним чином:
100% від суми вартості товару оплачується покупцем в строк до 30 травня 2009 року (п.5.3).
На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар - засоби захисту рослин на загальну суму 27539,56грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-ЖИ00064 від 18.05.2009р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯПР за № 685583, виданої на ім'я Дем'янюка М.І.(а.с.15-16).
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару не виконав.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 27539,56грн.
Під час розгляду справи в суді відповідач сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 27539,56грн., що підтверджується банківською випискою від 17.02.2010р. на суму 13000,00грн. та платіжним дорученням від 03.03.2010р. на суму 14539,56грн. (а.с.34-35), тому провадження у справі в цій частині позову необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.
Крім суми основного боргу, позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 5403,79грн. 30% річних та 1239,28грн. інфляційних.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6 договору сторони погодили, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
Господарський суд, здійснивши перерахунок вказаних сум (а.с.7-8), вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано та з урахуванням приписів Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" та відповідно до Рекомендації Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1239,28грн. інфляційних та 5403,79грн. 30% річних.
Також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.п.8.2, 8.4 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 3799,31грн. (а.с.6) та 20% штрафу, що складає 5507,91грн. Розрахунки пені та штрафу, здійснені позивачем, перевірено господарським судом.
Як свідчить зміст розділу 8 договору "Відповідальність сторін", сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.2). Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст.232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється протягом 5 років (п.8.3).
Відповідно до п.8.4 договору, покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У частині 2 ст.233 ГК України зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів за отриманий товар, враховуючи фінансово-господарський стан ПАФ "Лан", який підтверджено довідкою Чуднівської районної державної адміністрації №71 від 15.03.2010р. "Про стан фінансово-господарської діяльності ПАФ "Лан" (а.с.51), а також той факт, що на дату винесення судового рішення відповідачем сплачено суму основного боргу, приймаючи до уваги нарахування позивачем за прострочку у виконанні зобов'язання 30% річних та інфляційні, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України вважає за необхідне зменшити розмір застосованих позивачем пені з 3799,31грн. до 500 грн. та штрафу з 5507,91грн. до 1000,00грн.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2200,00грн. адвокатських витрат, що виникли внаслідок порушення відповідачем умов договору, на підставі Договору №02/01/10 від 11.01.2010р. про надання правової допомоги (а.с.17-19).
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №02/01/10 від 11.01.2010р., укладений між ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Незалежна юридична компанія", акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 11.01.2010р. (а.с.20), акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 25.01.2010р. (а.с.21), Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності гр.Бонтлаба Василя Васильовича №3280, видане 24.04.2008р. (а.с.22), платіжне доручення №37 від 15.01.2010р. про сплату позивачем ТОВ "Незалежна юридична компанія" гонорару в сумі 2200,00грн., згідно договору №02/01/10 від 11.01.2010р.
Пунктом 2.6 договору про надання правової допомоги №02/01/10 від 11.01.2010р., для виконання передбачених договором зобов'язань призначено працівника - адвоката Бонтлаба Василя Васильовича, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008р. та посвідчення адвоката. Бонтлаб В.В. є працівником ТОВ "Незалежна юридична компанія" згідно наказу по особовому складу №5 від 08.01.2008р. (а.с. 24).
Директором ТОВ "Тридента Агро" 11.01.2010р. видано довіреність адвокату Бонтлабу В.В. на представництво інтересів товариства в господарському суді Житомирської області з приводу стягнення з ПАФ "Лан" заборгованості та штрафних санкцій (а.с.26).
Згідно пункту 28 Інформаційного листа від 18.03.2008. №01-8/164, п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" та в абзаці третьому п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", відповідно до яких у визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Враховуючи, що в судовому засіданні адвокат Бонтлаб В.В. участі не приймав, вимоги ухвали суду від 16.02.2010р. не виконав, господарський суд дійшов висновку, що витрати по оплаті послуг адвоката є завищені, тому зменшує їх розмір до 1000,00грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 8143,07грн., з яких: 500грн. пені, 5403,79грн. 30% річних, 1239,28грн. інфляційних та 1000,00грн. штрафу. В частині стягнення основного боргу в сумі 27539,56грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст.525, 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.230, 233 ГК України, ст.ст.33, 44, 48, 49, 80 ч.1 п.1.1, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені до 500,00грн., штрафу до 1000,00грн. адвокатських послуг до 1000,00грн.
3. Стягнути з Приватної агрофірми "Лан" (Чуднівський район, с. Бабушки, вул.Леніна, 5, код ЄДРПОУ 31624499)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул.Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321):
- 500,00 грн. пені;
- 5403,79 грн. 30 % річних;
- 1239,28 грн. інфляційних;
- 1000,00 грн. штрафу;
- 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката;
- 434,90 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 27539,56грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2,3 - сторонам