17 березня 2010 р. № 33/169-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на ухвалу
відгосподарського суду Харківської області
14.12.2009
у справі№ 33/169-09
за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до
третя особа1. Постійно діючого третейського суду при ВГО "Український правовий союз"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн бізнес солюшнз"
проскасування рішення
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаПоляков Г.А.; Тукман Ю.В.; Верхацький І.В.;
- відповідачів
- третьої особи1.повідомлений, але не з'явився;
2.Цвера І.С.;
3.Чепурін В.О.;
повідомлений, але не з'явився.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2009 у справі № 33/169-09 (суддя Савченко А.А.) здійснено заміну позивача - Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"; провадження у справі щодо першого відповідача - Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" припинено на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; провадження у справі припинено на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2009 у справі № 33/169-09 та постановити нове рішення задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2009 у справі № 33/169-09 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським судом першої інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.07.2009 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі № 60/6 від 13.05.2008 про визнання ТОВ "Консалтинг -Плюс" власником нерухомого майна щодо об'єкту нерухомості -адміністративної будівлі Б-2, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що справа № 60/6 від 13.05.08, у якій прийнято оспорюване рішення, не підвідомча третейському суду, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейські суди уповноважені до розгляду справ при наявності третейської угоди, яку укладають сторони. Банк, як юридична особа та обтяжувач спірного майна, по якому третейським судом було прийнято рішення, не був допущений до укладення третейської угоди, що свідчить про те, що рішення прийнято стосовно прав та обов'язків банку на спірне майно.
Місцевий господарський суд припинив провадження у справі на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, мотивуючи своє рішення тим, що позивачем пропущено 3-х місячний строк на звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду, а вказаний строк на звернення до компетентного суду з відповідною заявою не відновлюється.
Вищий господарський суд України не погоджується із даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Приписами ст. 124 Конституції України регламентовано, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановленої законом підвідомчості та підсудності справ.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди" компетентним судом є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом.
Згідно з частиною 4 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що предметом оскарження до господарського суду є рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі № 60/6 від 13.05.2008 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колсантинг - Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно.
Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем пропущено 3-х місячний строк на звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду, а вказаний строк на звернення до компетентного суду з відповідною заявою не відновлюється.
При цьому господарським судом першої інстанції встановлено, що позивач дізнався про наявність відповідного рішення третейського суду в листопаді 2008, оскільки 10.11.2008 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про скасування наказу № 29/249-08, який було видано судом на підставі оскаржуваного рішення третейського суду.
Проте, судом не прийнято до уваги той факт, що необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність з текстом рішення.
Як з'ясовано судами, і підтверджено матеріалами справи, Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не було стороною у справі третейського суду № 60/6 від 13.05.2008.
Копію рішення третейського суду від 13.05.2008 у справі № 60/6, засвідчену головою третейського суду, позивач отримав, звернувшись до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 18.08.2009 у даній справі, яка (копія) була долучена до справи 01.10.2009 (арк.с. 33, том 2).
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися із висновком суду щодо пропуску позивачем 3-х місячного строку на звернення до суду з заявою про скасування рішення суду, вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.
Так, місцевий господарський суд дійшов такого висновку з огляду на те, що позивач дізнався про наявність відповідного рішення третейського суду в листопаді 2008, а із заявою до господарського суду Харківської області про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі № 60/6 від 13.05.2008 позивач звернувся лише в липні 2009.
При цьому поза увагою та правовим аналізом суду першої інстанції залишилось те, що право на оскарження рішення третейського суду виникло у позивача на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009, який набрав чинності 13.05.2009.
Приписами частини 4 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" надано право особам, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки подати заяву про скасування рішення третейського суду до компетентного суду протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
З огляду на викладене, право у позивача на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду виникло лише після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009, а тому помилковим є облік трьохмісячного строку судом першої інстанції з 2008 року, тому як в 2008 році ще не існувало норми, яка б надавала право особам, які не брали участі у справі на оскарження рішення третейського суду.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у разі пропуску встановленого законом процесуального строку, яким і є строк, встановлений ст. 51 Закону України "Про третейські суди", за заявою сторони, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, а тому неправомірним є висновок місцевого суду, що 3-х місячний строк на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду з відповідною заявою не відновлюється, оскільки приписами ст. 51 Закону України "Про третейські суди" не зазначено, що такий строк є присічним.
Таким чином, припинивши провадження у справі у розгляді заяви про оскарження рішення третейського суду, всупереч статті 19 Конституції України, суд обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
Відповідно до приписів частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду є як порушення так і неправильне застосування норм процесуального права. Відтак, доводи скаржника про порушення судом приписів процесуального законодавства знайшли свої підтвердження, тому ухвала у справі підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи для розгляду до господарського суду Харківської області.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2009 у справі № 33/169-09 в частині припинення провадження у справі.
Справу № 33/169-09 направити на розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО