31 березня 2010 р. № 37/285пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіОстапенка М.І.,
суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дірол Кедбері"
наухвалу господарського суду Донецької області від 22 грудня 2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 січня 2010 року
у справі№ 37/285пд
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до- публічного акціонерного товариства "Сведбанк",
- товариства з обмеженою відповідальністю "Дірол Кедбері"
провизнання договору поруки недійсним
участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
відповідачів -не з'явились
У жовтні 2009 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Сведбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Дірол Кедбері" про визнання недійсним договору поруки від 02.11.2007 року, за яким ТОВ "Дірол Кедбері" поручилося перед банком за виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором № КЛЮ-051/07Н від 02.11.2007 року (з урахуванням уточнень позовних вимог, поданих до суду 08.12.2009 року (а.с. 72).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 грудня 2009 року (суддя -Д.Попков), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 січня 2010 року (головуючий -І.Алєєва, судді -Н.Величко, І.Москальова), залишено без розгляду зустрічний позов ТОВ "Дірол Кедбері" до ФОП ОСОБА_4 і ПАТ "Сведбанк" про визнання вказаного договору поруки недійсним.
В касаційній скарзі ТОВ "Дірол Кедбері", посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить вказані судові акти скасувати, передавши справу із зустрічним позовом на розгляд до місцевого господарського суду.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що ТОВ "Дірол Кедбері" було подано зустрічну позовну заяву із порушенням норм ГПК України.
Згідно зі статтею 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у різних формах.
Однією із ознак такого взаємного зв'язку є те, що первісний і зустрічний позови повинні бути пов'язані спільними матеріально-правовими відносинами, що може мати вираження у спільних підставах виникнення, зміни або припинення таких відносин (договір, або інші правочини). Як наслідок цього, первісний і зустрічний позови можуть доводитись одними і тими ж доказами, які свідчать про наявність або відсутність обставин для задоволення одного із позовів.
Відтак, задоволення зустрічного позову виключатиме повністю, або частково задоволення первісного позову, коли заявник такого позову доведе відсутність у первісного позивача матеріально-правової підстави для задоволення його позову, що в свою чергу буде свідчити про обґрунтованість зустрічного.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою подання зустрічного позову є те, що на думку його заявника, умови договору поруки суперечать нормам матеріального права, з огляду на що, ТОВ "Дірол Кедбері" просить визнати його недійсним.
Водночас, з такими ж вимогами і з таких же підстав звернувся до суду із позовом і ФОП ОСОБА_4, що свідчить про те, що заявники як первісного, так і зустрічного позовів бажають настання одних і тих же матеріально-правових наслідків, а відтак, за своєю правовою природою ці позови не є зустрічними.
Правильними є висновки судів і щодо подання зустрічного позову із помилковим визначенням його суб'єктного складу.
При винесенні оскаржуваних судових актів господарські суди правомірно виходили з того, що при поданні зустрічного позову, відповідач мав надати докази сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Так, відповідно до частини 2 статті 60 ГПК України, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позову.
Пунктами 3, 3-1 частини 1 статті 57 ГПК України на позивача покладено обов'язок до позовної заяви додати докази сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за невиконання якого, господарський суд згідно із статтею 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Невиконання заінтересованою особою процесуального обов'язку, закріпленого пунктами 3, 3-1 частини 1 статті 57 ГПК України, є самостійною підставою для повернення позову без розгляду, а відтак оскаржувані судові акти, якими оформлено вчинення даної процесуальної дії, скасуванню не підлягають.
Висновки господарських судів у цій частині відповідають приписам процесуального закону.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування господарськими судами норм процесуального права при відсутності підстав для повернення зустрічної позовної заяви є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України Вищий господарський суд України
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дірол Кедбері" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 22 грудня 2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 січня 2010 року у справі за № 37/285пд -без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко