14.01.2020 227/122/20
14 січня 2020 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проходить військову службу головним сержантом - командиром 1 гармати 1 самохідно-артилерійського взводу 5 самохідно-артилерійської батареї 2 самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
14 січня 2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з Військової частини НОМЕР_1 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП громадянина ОСОБА_1 .
Як вбачається із складу правопорушення, зазначеного в протоколі про військове адміністративне правопорушення № 1 від 13.01.2020 року, 30 грудня 2019 року близько 01 години 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом головний сержант-командир 1 гармати 1 самохідно-артилерійського взводу 5 самохідно-артилерійської батареї 2 самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 перебував на території базового табору 2 САДн. поблизу н.п. Золотий Колодязь Добропільського району Донецької області в стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння підтверджено протоколом № 1053 від 30.12.2019 року, виданим ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорськ м. Покровськ», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Дане правопорушення вчинене в умовах особливого періоду.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в зазначеному правопорушенні визнав та суду пояснив, що він є військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , і він дійсно 30.12.2019 року через особисті сімейні обставини вжив спиртні напої у вигляді в розташуванні військової частини в АДРЕСА_2 , під час виконання службових обов'язків, у скоєному щиро кається, запевнив суд, що в подальшому не вчинятиме подібних правопорушень. Правопорушник ОСОБА_1 також надав суду заяву про те, що вину у вчиненні правопорушення визнає в повному обсязі та просить суд суворо його не карати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з наступних підстав:
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оборону України»(далі ЗУN 1932-XII), оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Збройна агресія, відповідно до вказаного закону - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
Поняття особливого періоду, згідно вищевказаного закону визначається, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України. За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Указом Президента України N 405/2014 від 14 квітня 2014 року введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Стаття 10 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" передбачає, що антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.
Стаття 18 Закону України "Про боротьбу з тероризмом» передбачає, що антитерористична операція вважається завершеною, якщо терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і здоров'ю заручників та інших людей, які знаходилися в районі її проведення. Рішення про припинення антитерористичної операції приймається керівником оперативного штабу з управління цією операцією.
Згідно Указа Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 року введено в дію Рішення РНБО від 30.04.2018 року" Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» та розпочато проведення операції Об"єднаних Сил по забезпеченню національної безпеки та оборони, відсічі та стриманню військової агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях відповідно до плану операції Об"єднаних Сил.
Таким чином, вбачається, що компетентними органами державної влади України визнано факт існування в державі загрози суверенітету і територіальній цілісності України, загрози життю та здоров'ю людей на території Донецької та Луганської областей, тобто на території Донецької області діє особливий період.
Крім того, слід зазначити, що ч.9 ст.23 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачає строки військової служби в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, військова служба може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.
Тобто, зі змісту вказаної норми вбачається, що особливий період може існувати також і в інших випадках ніж ті, що визначені в понятті особливого періоду, зазначеного в ЗУ «Про оборону України» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 вчинені в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП доводиться протоколом № 1 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; висновком ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» у м. Покровськ; рапортом командира 2 самохідно-артилерійського дивізіону про виявлене правопорушення; поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; довідкою військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2020 року № 3 про те, що молодший сержант ОСОБА_1 з 09.11.2019 року по теперішній час включений та перебуває в складі сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей; копією військового квитка серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжує відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, який вчинив дане правопорушення вперше, наслідки вчиненого правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. ст. 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655,00 грн.
На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, що складає суму 7310 (сім тисяч триста десять) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в Донецький апеляційний суд через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Корнєєва