Справа №: 486/1933/19 Провадження № 3/486/14/2020
10 січня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Архіповій К.В.
за участю: особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 06.11.2019 року близько 18.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_2 ..
У відповідності до п.3) ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п.14) ч.1 ст. 1 зазначеного Закону, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як, вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та пояснив, що дійсно 06.11.2019 року у вечірній час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку зі своє матір'ю, у зв'язку з чим вона викликала поліцію.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується також письмовими матеріалами справи, а саме, змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 265487 від 07.11.2019 року, який, згідно положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення та заявою і письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 06.11.2019 року, з яких слідує, що 06.11.2019 року її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував, після чого вона зателефонувала до поліції (а.с. 1, 2, 3).
Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст. 173-2 України про адміністративні правопорушення. На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір розміром - 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп..
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін