13.01.2020
Справа № 482/2056/19
Номер провадження 2/482/185/2020
13 січня 2020 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 02 вересня 2014 року він уклав шлюб з відповідачем.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Позивач вказав, що шлюбні відносини відповідачем з часом погіршились через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, обов'язки. Сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства з травня 2019року.
Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив суд справу розглядати за його відсутності, а позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила суд справу розглядати за її відсутності та вказала, що позовні вимоги визнає, після розірвання шлюбу просила залишити прізвище ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 2014року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Відділом ДРАЦС РС Новоодеського РУЮ у Миколаївській області 02.09.2014року.
Шлюбні стосунки між подружжям припинилися через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки, постійні сварки між сторонами. Спільних дітей від шлюбу сторони не мають.
Позивач на примирення не згоден та наполягає на розірванні шлюбу оскільки перебування в шлюбі з відповідачем суперечить його інтересам.
Відповідач позовні вимоги визнає.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ст.55 СК України.
Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ст.56 СК України).
Згідно ст.112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного та згідно зі ст.ст.104,110,112 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливі і суперечать інтересам позивача.
За таких обставин, заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб зареєстрований між сторонами - розірванню.
Клопотання відповідача про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 768,40 грн. Зважаючи на викладене та враховуючи те, що відповідачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про визнання позову, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у розмірі 384 грн. 20 коп. Ураховуючи повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 50 відсотків від сплаченого позивачем судового збору в сумі 384 грн. 20 коп.
Крім того стягненню з відповідача на користь позивача підлягають документально підтверджені витрати на правничу допомогу у сумі 350грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований Відділом ДРАЦС РС Новоодеського РУЮ у Миколаївській області 02.09.2014року, актовий запис №66, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Залишити ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_2 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 384 грн. 20 коп. судових витрат.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову відповідно до квитанції №0.0.1506960507.1 від 28.10.2019року, що становить 384 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Головуючий: Баранкевич В.О.