Справа № 481/1621/19
Провадж.№ 3/481/80/2020
13 січня 2020 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Ціпивко І.І, розглянувши матеріали, що надійшли від Новобузького відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого зварювальником ФОП «Коновалов»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
02 листопада 2019 року водій ОСОБА_1 о 03 год. 55 хв. в м. Новий Буг по вул. Грушевського Новобузького району Миколаївської області здійснював керування транспортним засобом „ВАЗ 21093”, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в установленому законом порядку в Новобузькій ЦРЛ, згідно висновку № 78 від 02.11.2019 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 „а” Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся. Про дату, час та місце розгляду адміністративної справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 та, врахувавши належність повідомлення останнього про розгляд справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до висновку про розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить вимогам ч.2 ст. 268 КУпАП, виходячи із такого.
Згідно із ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суддя враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, про що свідчить його підпис у протоколі. При цьому не був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою адвоката для представництва його інтересів у суді. Крім цього, у надісланих до суду заявах про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 не зазначає про наявність у нього будь-яких доказів на підтвердження його позиції, які він бажає надати до суду, а позбавлений можливості цього у зв'язку з об'єктивними причинами. А відтак наведене викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності поведінки особи, що притягується до адміністративної відповідальності та свідчить про бажання останнього уникнути відповідальності, передбаченої законом.
Таким чином, зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи стислість строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, що визначено ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 346955 від 02 листопада 2019 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом „ВАЗ 21093”, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в установленому законом порядку на місці в Новобузькій ЦРЛ, згідно висновку № 78 від 02.11.2019 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 „а” Правил дорожнього руху України.
Відповідно до вимог п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, положень п.4, 6, 7 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, п.8 розділу ІІІ «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 - огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Крім цього, факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими пояснення ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, з яких вбачається , що 02.11.2019 року вживав 0,5 алкогольного пива та після чого сів за кермо та поїхав на своєму транспортному засобі „ВАЗ 21093”, номерний знак НОМЕР_1 де і був зупинений працівниками поліції; висновком щодо результатів медичного огляду № 87 від 03.12.2019 року з метою виявлення стану сп'яніння.
Суддя вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Керуючись ст. 33, ч.1 ст.130, 268, 284, 287 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 :
- що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;
- що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 гривень в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.І. Ціпивко