Справа №478/44/20 Провадження №2/478/71/2020
про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2020 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі, судді Томашевського О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права власності на житлове приміщення за набувальною давністю, -
Позивач звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права власності на житлове приміщення за набувальною давністю.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху, у зв'язку з наступним.
Відповідно до положень ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як встановлено судом, позивачем було заявлено зазначене клопотання без будь-якого обґрунтування щодо причин необхідності відстрочки сплати судового збору, не надано будь-яких доказів які свідчать про його скрутне матеріальне становище, а тому, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих ним доходів з джерел виплат, наявності рухомого чи нерухомого майна, банківських рахунків, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо, у зв'язку з чим, вважає за необхідне відмовити позивачу у відстроченні сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 гривень.
Заявляючи вимогу про визнання права власності за набувальною давністю, позивачем було визначено ціну позову у сумі 19 000,00 грн.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Відповідно до вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст.176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, враховуючи наведене, позивачу необхідно зазначити ціну позову, а саме, дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову та надати суду документ (в оригіналі), що підтверджує сплату судового збору у розмірі, що відповідає ціні позову, а у разі неможливості визначити ціну позову, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 4 204,00 грн.
Крім того, в порушення п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не надано до позовної заяви будь-яких доказів (документів), які підтверджують обставини викладені в позовній заяві, зокрема: докази проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; інформаційну довідку (витяг) - з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки Бюро технічної інвентаризації - щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; докази постійного, відкритого та безперервного володіння спірним нерухомим майном тощо.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивача слід попередити, що в разі не виправлення зазначених недоліків у строк встановлений судом, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права власності на житлове приміщення за набувальною давністю - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Попередити позивача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Повний текст ухвали складено та підписано 13 січня 2020 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О. Томашевський